Державна фіскальна служба України розглянула заяву про надання роз’яснення щодо взяття на облік в контролюючому органі особи, яка має право займатися адвокатською діяльністю та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Згідно з Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон), адвокатська діяльність може здійснюватися:
фізичною особою індивідуально;
у формі адвокатського бюро (адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту);
у формі адвокатського об’єднання (адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту).
Інформація про найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності вноситься до Єдиного реєстру адвокатів України, ведення якого забезпечуються Радою адвокатів України.
Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.
Підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежною професійною діяльністю є, зокрема, діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Відповідно до пункту 63.5 статті 63 та пункту 178.1. статті 178 Кодексу, особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік.
Відповідно до статті 65 Кодексу, статті 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464), Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за №503/25280), зі змінами (далі - Порядок №1588) та Порядку обліку платників
єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.12.2014 за № 1553/26330, зі змінами (далі - Порядок №1162), для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати до контролюючого органу за місцем постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП, заяву за формою № 1-ЄСВ та копію свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
Слід зазначити, що якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
У такому разі фізична особа зобов'язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності (підпункт 4 пункту 6.7 розділу VI Порядку № 1588).
Враховуючи викладене, адвокат, стосовно якого до Єдиного реєстру адвокатів України внесено запис про здійснення адвокатської діяльності індивідуально і така діяльність не є припиненою або зупиненою, зобов’язаний:
протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності стати на облік в контролюючому органі за місцем постійного проживання як фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, подавши заяви за формою № 5-ОПП, за формою № 1-ЄСВ та копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю;
подати до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, в разі, якщо така фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, як адвокат.
Слід також врахувати, що обов’язки платників єдиного внеску для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, виникають з початку проведення відповідної діяльності (частина четверта статті 5 Закону № 2464 ).
Підпунктом 65.10.4 пункту 65.10 ст. 65 Кодексу, підпунктом 2 пункту 11.18 розділу XI Порядку № 1588 встановлено, що фізичні особи, які
здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяв за формою № 8- ОПП.
Таким чином, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат) може бути знята з обліку на підставі поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку заяв про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП та про зняття з обліку платника єдиного внеску за
формою № 7-ЄСВ за умови внесення до Єдиного реєстру адвокатів України записів про:
зміну організаційної форми адвокатської діяльності;
зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Разом з цим, внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.
Крім того, відповідно до статті 5 розділу II Закону № 2464, зняття з обліку платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», здійснюється за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Крім того, згідно з п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Згідно з п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Базою нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).
Ставка єдиного внеску для платників єдиного внеску відповідно до норм частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 встановлено у розмірі 22 відсотка.
Враховуючи викладене, з 1 січня 2017 року особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та не отримує дохід (прибуток) у звітному році або
окремому місяці звітного року від такої діяльності, зобов’язана визначити базу нарахування єдиного внеску незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Крім того адвокатське об’єднання (роботодавець) є відповідно до п.1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платником єдиного внеску до сум нарахованого доходу у вигляді заробітної плати та до суми винагороди за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до п. 52.2 ст.52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |