Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.03.2018 р. № 1054/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення про виконання рішення судового органу, яке набрало законної сили, щодо скасування індивідуальної податкової консультації, наданої зазначеному підприємству, і надання нової індивідуальної податкової консультації з питань, порушених у зверненні, а саме можливості зарахування від'ємного значення ПДВ у рахунок сплати грошового зобов'язання та/або зменшення суми податкового боргу з інших платежів і декларування платником ПДВ суми податку до бюджетного відшкодування, якщо з дня виникнення права на таке декларування минуло понад 1095 днів та, керуючись статтями 52 і 53 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 розділу V ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 розділу V ПКУ при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V ПКУ, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, черговість зарахування суми від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (далі - від’ємне значення податку) є наступною - по-перше сума від’ємного значення податку зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ), у разі відсутності такого боргу сума від’ємного значення податку може бути спрямована до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду та/або за заявою платника податку заявлена до бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, та/або до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При цьому нормами ПКУ передбачено право на зарахування сум від’ємного значення з ПДВ лише на сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з платежів, які повністю сплачуються до державного бюджету.

Перелік загальнодержавних податків і зборів визначений статтею 9 розділу І ПКУ. До них належать податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, акцизний податок, екологічний податок, рентна плата, мито.

Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Так, відповідно до Бюджетного кодексу України (далі - БКУ) загальнодержавні платежі, такі як податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб тощо (стаття 29 глави 5 розділу II, статті 63, 64, 66 та 69 глави 11 розділу III БКУ), розподіляються у різних пропорціях до державного та місцевого бюджетів, тобто сума від’ємного значення податку не може бути зарахована в погашення грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з вказаних податків.

Щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) повідомляємо, що відповідно до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок є консолідованим страховим внеском, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Отже сума від’ємного значення податку не може бути зарахована в погашення грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з єдиного внеску.

Земельний податок, як складова податку на майно, зараховується до бюджетів місцевого самоврядування (стаття 10 розділу І, стаття 265 розділу XII ПКУ, статті 64 і 69 глави 11 розділу III БКУ), а тому сума від’ємного значення з ПДВ не може бути зарахована в погашення грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з земельного податку.

Щодо пільгових пенсій повідомляємо, що ПКУ не регулює погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Встановлення і скасування зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, їх розмірів та механізмів справляння здійснюються відповідно до Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (пункт 1.4 статті 1 розділу І ПКУ).

Щодо можливості декларування платником ПДВ суми податку до бюджетного відшкодування, якщо з дня виникнення права на таке декларування минуло понад 1095 днів повідомляємо, що визначені главою 19 Цивільного кодексу України та пунктом 102.5 статті 102 розділу II ПКУ терміни не стосуються порядку відшкодування ПДВ, який встановлено статтею 200 розділу V ПКУ.

Таким чином, у разі заявления суми ПДВ до бюджетного відшкодування, платник податку має право враховувати у складі заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ залишок від’ємного значення податку до повного його погашення, незалежно від сплину термінів позовної давності (1095 днів), у випадку коли суми ПДВ, з яких сформовано такий залишок, сплачені постачальникам товарів/послуг.