Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.03.2018 р. № 1053/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку віднесення сум ПДВ до податкового кредиту та порядку визначення податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) по товарах/ послугах, придбаних для використання в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях платника податку, та, керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляє.

З урахуванням змін, внесених до статті 198 ПКУ Законами України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та від 16 липня 2015 року № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПКУ).

Отже, з 1 липня 2015 року податковий кредит звітного періоду формується платником податку із сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) при придбанні товарів/послуг незалежно від напряму їх використання (в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРГІН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПКУ).

Пунктом 198.5 статті 198 ПКУ передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 ПКУ);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 ПКУ).

Відповідно до пункту 199.1 статті 199 ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Згідно з пунктом 199.2 статті 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів    в оподатковуваних операціях
визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік.

Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

За підсумками календарного року платник податку здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів    в
оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (пункт 199.4 статті 199 ПКУ).

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 -199.4 статті 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов'язань, зазначених у пункті 199.1 статті 199 ПКУ (пункт 199.5 статті 199 ПКУ).

Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється у додатку 7 до податкової декларації з ПДВ (Д7), форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами та доповненнями).

Таким чином, ПКУ не встановлено залежність нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПКУ у разі використання придбаних товарів/послуг у операціях, передбачених цими пунктами, від факту формування податкового кредиту за операціями з придбання таких товарів/послуг на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних (крім товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року).

Отже, якщо товари (послуги, необоротні активи) придбаваються для часткового використання в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях, платник податку включає сплачену/нараховану при придбанні таких товарів/послуг суму ПДВ до складу податкового кредиту у повному обсязі (за умови реєстрації постачальником податкової накладної в ЄРПН, тобто за наявності підстав для включення таких сум ПДВ до податкового кредиту). При цьому платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час придбання або виготовлення таких товарів/послуг, необоротних активів, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН відповідну зведену податкову накладну.

Порядок проведення перерахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях роз’яснено у листі ДФС від 12.01.2017 № 599/7/99-99-15-03-02-17, який розміщено на офіційному веб-поргалі ДФС у розділі «Податки, збори, платежі > Загальнодержавні податки > Податок на додану вартість > Листи > 2017 рік» за адресою: sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-dodanu-vartist/ listi/2017-rіk/281550.html. Зазначений лист ДФС наразі залишається актуальним (з урахуванням змін, внесених до чинного законодавства) та може використовуватися платником податку у своїй діяльності.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Водночас повідомляємо, що з метою коректного відображення в податковому обліку господарських операцій платнику податку необхідно керуватися чинним законодавством та офіційними роз’ясненнями контролюючих органів.

Крім того, у разі виникнення необхідності отримання роз’яснень з питань практичного використання норм ПКУ платник податку відповідно до статті 52 ПКУ має право звернутися до контролюючого органу щодо надання індивідуальної податкової консультації. Така індивідуальна податкова консультація надається платнику податку безоплатно у встановлені ПКУ терміни (пункт 52.1 статті 52 ПКУ).