Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.12.2017 р. № 3119/Л/99-99-13-02-03-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податків є фізична особа -резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).

Згідно з п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Особливості оподаткування доходу у вигляді інвестиційного прибутку визначено п. 170.2 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.2.1 якого облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Відповідно до п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Кодексу інвестиційний прибуток розраховується ж позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу (крім операцій з деривативами).

Інвестиційний прибуток за операціями з деривативами розраховується ж позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку за операціями з деривативами (похідними інструментами), включаючи отримані суми періодичних або разових виплат, передбачених умовами контрактів (договорів), та документально підтвердженою сумою, сплаченою платником податку іншій стороні такого контракту (договору) з деривативами (похідними інструментами), в тому числі сплаченими сумами періодичних або разових виплат, які передбачені умовами контракту (договору).

Документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для клієнтів - учасників фондової біржі, визнається звіт торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору на брокерське обслуговування.

Згідно з п. 176.1 ст. 176 Кодексу платники податку зобов’язані отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку.

Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону № 996 визначені обов'язкові реквізити, які повинні мати первинні документи.

Також зауважуємо, що Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Національного банку України від 15.12.2004 № 637, та іншими нормативно-правовими актами передбачено форми розрахункових документів, які використовуються для підтвердження понесених витрат, до яких, зокрема, але не виключно, відносяться платіжне доручення, касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, акт прийому-передачі тощо.

Таким чином, підтвердження здійснення платником податку витрат фізичної особи - резидента на придбання цінних паперів, деривативів та корпоративних прав відбувається на підставі первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено п. 176.1 ст. 176 Кодексу, зокрема договорів купівлі-продажу, актів прийому-передачі, розрахункових документів, біржового звіту для торговців цінними паперами - учасників фондової біржі тощо.

З метою уникнення неоднозначного трактування норм податкового законодавства у частині визначення суми витрат, понесених платником податку на придбання інвестиційного активу, необхідно детальне вивчення документів (матеріалів), які стосуються зазначеного питання.