Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.03.2018 р. № 1099/6/99-99-13-02-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення щодо застосування певних положень чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці.

Згідно з пунктами 1 та 4 частини другої статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, визначених законодавством.

Відповідно до пункту 6 розділу II Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, (далі - Порядок) Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (далі - Звіт) повинен містити такі обов'язкові реквізити, зокрема, середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період (за наявності) та штатна чисельність працівників (за наявності). Зазначені реквізити мають бути обов'язково заповнені в таблицях додатків до Звіту, де вони передбачені.

Питання, пов’язані з обліком штатних працівників, визначенням середньооблікової кількісті штатних працівників регулюються Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженою наказом Державного комітету статистики від 28.09.2005 року № 286 (далі - Інструкція № 286), дія якого поширюється на всіх юридичних осіб, їхні філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю.

В облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники
підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві (пункт 2.1 розділу 2 Інструкції № 286).

При обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у пунктах 2.4, 2.5 цієї Інструкції, крім працівників зазначених в підпунктах 2.5.8 - 2.5.9 Інструкції (пункт 3.2.2 розділу 3 Інструкції № 286).

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.