Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У РIВНЕНСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.03.2018 р. № 1233/ІПК/17-00-13-02-04

Головне управління ДФС у Рівненській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі -  ПКУ), розглянуло звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо формування податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання вантажного автомобіля з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції повідомляє наступне.

Розділом V ПКУ встановлено загальний порядок адміністрування ПДВ для всіх платників ПДВ, в тому числі і для фізичних осіб-підприємців, платників єдиного податку третьої групи.

Відповідно до п.п. "б" п.198.1 ст.198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання ( будівництво, спорудження, створення) необоротних активів ( у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно з п. 198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням ( будівництвом, спорудженням) основних фондів ( основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. (п.198.6 ст.198 ПКУ).

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного ( податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного ( податкового) періоду.

Разом з цим звертаємо увагу на наступне.

Відносини власності та порядок реалізації права власності визначають Конституція України із змінами та доповненнями та Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV із змінами та доповненнями ( далі - ЦКУ).

Суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Учасниками цивільних відносин є фізичні та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права (ст.318 та ст. 2 ЦКУ).

Отже, серед цього переліку відсутній такий суб'єкт права власності, як фізична особа-підприємець.

Крім того, Конституція України та ЦКУ закріпили право приватної власності (ст.41 Конституції України та ст. 325 ЦКУ). Суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими. Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи ( ст. 325 ЦКУ).

Таким чином, суб'єктом права власності законодавством визнаються фізичні особи ( громадяни), які можуть бути власниками будь-якого майна, крім майна, яке не може знаходитися взагалі у власності фізичних осіб, і, водночас, не виокремлюється такий суб'єкт права власності як фізична особа-підприємець.

Статтею 2 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV із змінами і доповненнями ( далі - ГКУ) передбачено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, у свою чергу суб'єктами господарювання згідно зі ст.55 ГКУ є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

При цьому власник мас право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом ( п.1 ст.320 ЦКУ).

Незалежно від того, який статус у подальшому фізична особа обере для себе, у тому числі у разі прийняття рішення про здійснення будь-якої діяльності, у т.ч. і підприємницької, суб'єктом права власності виступає саме фізична особа ( громадянин), а не фізична особа - підприємець.

Враховуючи те, що суб'єктом права власності на придбаний вантажний автомобіль є фізична особа ( громадянин), а не фізична особа - підприємець, яка здійснювала оплату за його придбання, то таким чином фактично здійснюється передача вантажного автомобіля від фізичної особи -підприємця у приватну власність фізичної особи.

Відповідно до п.п. "а" п. 185.1 ст.185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до абзацу "в" п.п. 14.1.191 п.14.1 ст.14 ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважається будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини ( безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню.

З огляду на зазначене, фізична особа-підприємець при придбанні вантажного  автомобіля має право включити до складу податкового кредиту суму ПДВ з вартості вантажного автомобіля при наявності належними чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної. При цьому фізична особа-підприємець зобов'язана нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ, виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної відповідно до п. 188.1 ст.188 ПКУ, та скласти податкову накладну на дату набуття права приватної власності на вантажний автомобіль фізичною особою (громадянином) і зареєструвати її в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію.