Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.12.2017 р. № 3103/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо оподаткування доходів резидента Естонської Республіки від надання в оренду обладнання та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відповідно до п.п.14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПКУ лізингова (орендна) операція - це господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за тату та на визначений строк.

Статтею З ПКУ передбачено, що положення чинних міжнародних договорів України, якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства, превалюють над положеннями діючого податкового законодавства.

Положення Конвенції між Урядом України і Урядом Естонської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно (далі - Конвенція), яку ратифіковано 13 вересня 1996 року (Закон України № 368/96-ВР) і яка є чинною в українсько-естонських відносинах з 24.12.1996, застосовуються «до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (ст. 1 Конвенції).

Відповідно до п. 1 ст. 12 «Роялті» Конвенції «роялті, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись тільки у цій другій Державі».

«Однак пі роялті можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником роялті, то податок, що визначається таким чином, не може перевищувати 10 процентів загальної суми роялті» (п. 2 ст. 12 Конвенції).

Термін «роялті» при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки (включаючи кінематографічні фільми, будь-які фільми або плівки для радіомовлення чи телебачення), будь-які патенти, торгові марки, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за користування, або за надання права користування промисловим, комерційним або науковим обладнанням, або за інформацію, що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау) (п. З ст. 12 Конвенції).

З урахуванням викладеного, платежі, які одержуються орендодавцем -резидентом Естонської Республіки від орендаря - резидента України як відшкодування за користування обладнанням відповідають терміну «роялті», визначеному п. З ст. 12 Конвенції, при виплаті яких повинна застосовуватись ставка податку, передбачена п. 2 ст. 12 Конвенції, з урахуванням вимог порядку застосування положень міжнародних договорів, встановленого ст. 103 ПКУ.

Відповідно до ст. 106 Митного кодексу України (далі - МКУ) у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від

оподаткування митними платежами відповідно до положень Додатка Е до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік) можуть помішуватися товари (за винятком підакцизних), не зазначені у статтях 105, 189 МКУ, а також у Додатках В.1 - В.9, С, О до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), або такі, що не відповідають вимогам зазначених Додатків.

У разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

Сума митних платежів сплачується при поміщенні товарів у митний режим тимчасового ввезення та розраховується за встановлений органом доходів і зборів строк дії цього митного режиму.

У такому ж порядку сплачуються митні платежі у разі продовження строку тимчасового ввезення зазначених товарів відповідно до ст. 108 МКУ.

Загальна сума митних платежів, яка підлягає сплаті за час перебування товарів у митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, не повинна перевищувати суми, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

Сума митних платежів, сплачена на підставі умовного часткового звільнення від оподаткування митними платежами, поверненню не підлягає.

У разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі митні платежі сплачуються в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами. При цьому за період, коли застосовувалося таке звільнення, підлягають сплаті проценти з сум податкових зобов'язань, що підлягали б сплаті у разі, якщо б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов'язань відповідно до розділу II ПКУ.

Відповідно до п. 27 частини першої ст. 4 МКУ до митних платежів належать мито, акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

Частинами першою та другою ст. 270 МКУ встановлено, що правила оподаткування митом товарів, які переміщуються через митний кордон України встановлюються МКУ, а правила оподаткування товарів, які переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними

платежами встановлюються ПКУ з урахуванням особливостей, що визначаються МКУ.

Згідно з частиною 7 ст. 286 МКУ до товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення, застосовується умовне часткове звільнення від оподаткування ввізним митом у порядку, визначеному главою 18 Кодексу.

Особливості оподаткування операцій податком на додану вартість під час переміщення товарів через митний кордон України залежно від обраного митного режиму визначено ст. 206 ПКУ.

Відповідно до п.п. 206.7.2 п. 206.7 ст. 206 ПКУ, умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 106 МКУ.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.