X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.03.2018 р. № 1271/6/99-99-15-03-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства і надає наступні відповіді.

Відповідно до звернення Товариство є платником акцизного податку з реалізації пального. Основним видом його діяльності є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Також Товариство здійснює ввезення на митну територію України нафтопродуктів. При транспортуванні підакцизного пального покупцям виникають втрати пального, на обсяги якого Товариство складає акцизні накладні з типом причини «5» згідно положень наказу Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218 щодо порядку складання акцизних накладних.

При цьому, Товариство зазначає, що сукупний обсяг реалізованого та списаного пального не перевищує обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку, за які сплачено акцизний податок.

Відповідно до абзацу б) п. 216.3 ст. 216 Кодексу податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 1066 „Про визнання деяких актів Української PCP такими, що втратили чинність, та актів Союзу PCP такими, що не застосовуються на території України” постанова Державного комітету СРСР по матеріально-технічному постачанню від 26 березня 1986 року № 40 „Про затвердження норм природного убутку нафтопродуктів при прийманні, зберіганні, відпуску і транспортуванні” віднесена до переліку нормативно-правових актів СРСР, що не застосовуються на території України.

Формування та реалізацію державної політики у паливно-енергетичному комплексі забезпечує Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (п. З Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №382/2011).

Отже, питання щодо затвердження норм природних втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відвантаження та транспортування є питанням державної політики у паливно-енергетичному комплексі, яку формує Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

Одночасно зазначаємо, що якщо обсяги реалізованого Товариством (витраченого, у тому числі в процесі транспортування) пального не
перевищуватимуть обсягів отриманого пального від інших платників акцизного податку, з яких сплачено акцизний податок, або обсягів ввезеного (імпортованого) Товариством на митну територію України пального, з якого сплачено акцизний податок, що засвідчено належно оформленою митною декларацією, то у Товариства не виникатиме об’єкта оподаткування відповідно до п.п. 213.1.12 п. 213.1 статті 213 Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.