Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ХАРКIВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.04.2018 р. № 1317/ІПК/20-40-12-03-25

Головне управління ДФС у Харківській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), на звернення Товариства щодо оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з юридичних осіб (далі - Податок), повідомляє.
Товариство без надання підтверджуючих документів поінформувало, що є власником будівель промисловості

Товариство має намір з’ясувати, якими нормами діючого законодавства слід користуватися при умові наявного, на думку Товариства, протиріччя п.п.«є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі -Кодекс) рішенню Харківської міської ради від 22.02.2017 № 542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» (далі - Рішення) в частині оподаткування Податком.

Згідно п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

При цьому відповідно до п.10.3 ст. 10 Кодексу місцеві ради в межах повноважень, визначених Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).

Отже, Харківська міська рада, скориставшись передбаченим п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Кодексу правом встановлення ставок Податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, прийняла Рішення, яким затверджено ставку Податку для будівель промисловості та складів у розмірі 0,25 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. м. бази оподаткування.

Оскільки Рішення не було оскаржено у визначеному законодавством порядку, то воно є обов’язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (п. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Встановлення місцевих податків виключно відповідними рішеннями місцевих рад закріплено також п. 24 ст. 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 143 Конституції України.

Таким чином, місцеві ради, відповідно до правових положень діючого законодавства, вирішують питання на власний розсуд, чи запроваджувати податок (і в яких розмірах) на майно, відмінне від земельної ділянки.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.