Питання 1:
У якому порядку відповідно до наведених норм чинного законодавства контролюючий орган зараховує кошти, що вносяться на електронний рахунок платника ПДВ, і в якому порядку він їх фактично зараховує?
Відповідь :
Відповідно до п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ): грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39);
податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156);
податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175).
Правові основи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ регулюються ст. 200і ПКУ.
Пунктом 200-1.2 ст. 200і ПКУ передбачено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абз. 2 п. 87.1 ст. 87 ПКУ.
Відповідно до п. 200-1.5 ст. 200-1 ПКУ з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку.
Згідно із п. 200-1.7 ст. 200-1 ПКУ кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами,
які використовуються виключно у цілях, визначених п. 200-1.5 ст. 200-1 ПКУ та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.
Пунктом 87.9 ст. 87 ПКУ передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Питання 2:
Чи має платник податків право вимагати від контролюючого органу зарахування коштів, які вносяться на електронний рахунок платника ПДВ, виключно у погашення недоїмки з ПДВ, і лише після її повного погашення - у погашення штрафів та пені?
Відповідь:
Відповідно до п. 131.2 ст. 131 ПКУ при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Окрім того зазначаємо, що у ПКУ відсутній термін «недоїмка».
Права платника податків визначені ст. 17 ПКУ.
Питання 3:
Чи має платник податків право вимагати від контролюючого органу зарахувати у рахунок погашення недоїмки з ПДВ всі суми коштів, які раніше були зараховані у погашення штрафів та пені?
Відповідь:
Алгоритми зарахування коштів наведені у відповіді на 1 та 2 питання.
Окрім того зазначаємо, що у ПКУ відсутній термін «недоїмка».
Права платника податків визначені ст. 17 ПКУ.
Відповідь надається в аспекті поставлених запитань та відповідно до вимог чинного законодавства, а не в розумінні правоздатності платника податків, оскільки право на обрання відповідного способу захисту своїх прав залишається за підприємством.
Додатково повідомляємо, п. 2 ст. 52 ПКУ передбачено, що податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
У випадку незгоди з консультацією, ви можете оскаржити її в суді у відповідності з п. 53.2 ст. 53 ПКУ.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |