Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.04.2018 р. № 1333/Н/99-99-13-02-03-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула Ваші звернення ... щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) і повідомляє.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Згідно з п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі, ті які обрали спрощену систему оподаткування.

Для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. З частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Відповідно до абз. 3 частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Крім того, згідно з п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську діяльність.

Відповідно до абзацу першого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, базою нарахування єдиного внеску є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

З 01.01.2017 року Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 1774) до абз. другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 внесені зміни згідно яких у разі якщо платниками єдиного внеску, які провадять незалежну професійну діяльність не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Платники єдиного внеску, зазначені у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, зобов'язані були сплачувати єдиний внесок, нарахований за 2017 рік, до 1 травня наступного року (абз. 4 частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 (у редакції Закону України «Про внесення змін до статей 9 і 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 5292 від 18.09.2012)).

З 01 січня 2018 року Законом України від 03.10.2017 р. № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі -Закон № 2148) до Закону № 2464 були внесені зміни зокрема:
в абзаці другому п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 слова «році» та «року» замінено словами «кварталі» та «кварталу»;
визначено термін сплати єдиного внеску для платників, зазначених у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464. Такі платники зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз. З частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з нормами частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22 відс. відповідно до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Отже фізична особа - підприємець, яка обрала спрощену систему оподаткування, базу нарахування єдиного внеску визначає самостійно з доходу отриманого від господарської діяльності (відмінної від незалежної професійної діяльності) та сплачує єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Водночас платники єдиного внеску зазначені у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 зобов’язані визначити базу нарахування єдиного внеску відповідно до ст.7 Закону № 2464 та сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

При цьому для платників єдиного внеску зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (у 2017 році - 704 грн, у 2018 році - 819,06 грн.).

Підстави та порядок зняття з обліку фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах визначено п. 65.10 ст. 65 Кодексом, та розділом XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі - Порядок № 1588).

Згідно з п. 11.18 Порядку № 1588 підставою для зняття фізичної особи - підприємця як платника податків з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням.

Крім того зняття з обліку платників єдиного внеску, зокрема фізичних осіб-підприємців, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (абзац сьомий частини першої статті 5 Закону № 2464).

Контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Кодексом.

Підстави для проведення документальної позапланової перевірки наведені у ст. 78 Кодексу, а саме згідно пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Кодексу після подання платником податків заяви про зняття з обліку контролюючий орган має право провести документальну позапланову перевірку.

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені ст. 82 Кодексу. Зокрема, згідно із п. 82.2 ст. 82 Кодексу тривалість перевірок, визначених у ст. 78 Кодексу, не повинна перевищувати для інших платників податків - 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 78 Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 робочих днів.

За результатами проведеної перевірки платник податків здійснює остаточні розрахунки з контролюючим органом.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.