Державна фіскальна служба України розглянула запит Товариства на отримання податкової консультації щодо нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток при виплаті платником єдиного податку четвертої групи з 01.01.2018 дивідендів у грошовій формі засновнику нерезиденту -юридичній особі та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Товариство повідомило, що є платником єдиного податку четвертої групи, виплата дивідендів засновнику нерезиденту - юридичній особі за результатами фінансово-господарської діяльності за 2016, 2017 роки буде здійснюватися в грошовій формі у 2018 році. Посилаючись на норми Кодексу, які набрали чинності з 01.01.2018, щодо не поширення обов’язку із нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток на платників єдиного податку (зокрема, п.п. 57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57 Кодексу) Товариство просить надати податкову консультацію щодо наявності обов’язку з нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів засновнику нерезиденту - юридичній особі в 2018 році за результатами фінансово-господарської діяльності за 2016, 2017 роки.
Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Відповідно до п.п. 57.1-1.1 п. 57.1-1 ст. 57 Кодексу у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Кодексу.
Згідно з п.п. 57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57 Кодексу (у редакції, що діє з 01.01.2018), крім випадків, передбачених п.п. 57.1-1.З п. 57.1-1 ст. 57 Кодексу, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
З урахуванням внесених Законом України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» змін до Кодексу, які набрали чинності з 01.01.2018, обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств за визначеною п. 136.1 ст. 136 Кодексу ставкою не покладається на платників єдиного податку (юридичних осіб).
Отже, починаючи з 01.01.2018, платниками єдиного податку четвертої групи (юридичними особами) не здійснюється нарахування та сплата авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів засновнику нерезиденту - юридичній особі.
Враховуючи викладене, якщо рішення про виплату дивідендів засновнику нерезиденту - юридичній особі було прийнято платником єдиного податку емітентом корпоративних прав до 2018 року, але виплата таких дивідендів до 01.01.2018 не відбулася, то у разі виплати таких дивідендів у 2018 році платник єдиного податку - емітент корпоративних прав авансовий внесок із податку на прибуток не сплачує.
Тобто, при виплаті дивідендів у 2018 році за результатами фінансово-господарської діяльності за попередні роки платники єдиного податку у 2018 році не нараховують і не сплачують до бюджету авансові внески з податку на прибуток.
Водночас звертаємо увагу, що відповідно до п. 297.5 ст. 297 Кодексу платник єдиного податку, який здійснює на користь нерезидента - юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, отриманим таким нерезидентом, здійснює нарахування та сплату податку з доходів нерезидента в порядку, розмірі та строки, установлені розділом III Кодексу.
Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку й за ставками, визначеними ст. 141 Кодексу (п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).
Для цілей п. 141.4 ст. 141 Кодексу під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, треба розуміти, зокрема, дивіденди, які сплачуються резидентом на користь нерезидента (п.п. «б» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).
Підпунктом 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу визначено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу із джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Таким чином, платник єдиного податку - юридична особа під час виплати доходу у вигляді дивідендів засновнику нерезиденту - юридичній особі зобов’язаний утримати та сплатити до бюджету податок з такого доходу в розмірі 15 відс. від суми доходу, якщо інше не передбачено положенням міжнародного договору України з країною резиденції особи, на користь якої здійснено виплату, що набрав чинності.
Крім того, платник єдиного податку - юридична особа за підсумками звітного (податкового) періоду, у якому здійснено виплату доходу у вигляді дивідендів засновнику нерезиденту - юридичній особі, зобов’язаний подати до контролюючого органу за основним місцем обліку податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі - Декларація) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467), з відповідним заповненням рядка 23 Декларації та Додатка ПН до такої Декларації.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |