Головне управління ДФС у Полтавській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), на запит Товариства надає податкову консультацію щодо оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Податок) та єдиним податком.
Щодо застосування коефіцієнту 0,5 до ставки податку на нерухомість у 2018 році.
Товариство поінформувало, що п. З розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 20.12.2016 р. № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі - Закон) визначено, що з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків на 2017 рік відповідно до цього Закону встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки Податку застосовуються з коефіцієнтом 0,5.
Ставку Податку в місті Полтава, яка становить 0,5% від мінімальної заробітної плати, встановлено рішенням Полтавської міської ради від 10.07.2015 «Про встановлення місцевих податків і зборів» (далі - Рішення).
Рішенням чотирнадцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 16.02.2018 внесено зміни до вказаного Рішення та продовжено його дію на 2017 і 2018 роки.
Товариство, посилаючись на п. З розділу II Закону, зацікавлено у з’ясуванні питання щодо застосування вказаного Коефіцієнта на території міста Полтава у 2018 році.
Закон, як це зазначено у його назві, визначає перелік заходів із забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році. До таких заходів належить і вказаний коефіцієнт.
Подовженням дії Рішення на 2018 рік Полтавська міська рада своїм рішенням від 16.02.2018 визнала дію Рішення у 2018 році, у т.ч. застосування встановленим ним ставок Податку.
Для забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році Верховною Радою України прийнято Закон України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», який не передбачив застосування понижуючого коефіцієнту до ставок Податку, діючих у 2018 році.
Таким чином підстав для застосування коефіцієнта у розмірі 0,5 до ставок Податку у 2018 році немає.
Щодо переходу з єдиного податку на загальну систему.
Товариство поінформувало, що є платником єдиного податку третьої групи та має намір перейти на загальну систему оподаткування з третього кварталу 2018 року, та запитує, чи має Товариство сплачувати єдиний податок за відвантажені під час перебування на спрощеній системі оподаткування товари, якщо оплата за них надійшла після переходу на загальну систему оподаткування; чи потрібно у такому випадку з суми реалізації сплачувати податок на прибуток.
Відповідно до вимог п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.
Датою отримання доходу платника єдиного податку третьої групи є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошові формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених Кодексом (п.292.6 ст.292 Кодексу).
Отже, у разі відвантаження товарів під час перебування на спрощеній системі оподаткування та отримання оплати за них після переходу на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, об’єкт оподаткування єдиним податком у Товариства не виникає.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Згідно до п.п. 140.5.12 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.
Водночас п.п. 134.1.1.П. 134.1 ст. 134 Кодексу передбачено, якщо для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Отже, якщо платник податку на прибуток, який перейде з 01.07.2018 зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему і річний дохід якого (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, не перевищить 20 млн. грн. не приймає рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування, то такий платник має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму доходу, отриману за товари (роботи, послуги) відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.
У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |