Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.03.2018 р. № 1134/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ та податком на прибуток операцій з отримання товариством коштів у вигляді забезпечувального (гарантійного) платежу та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі -Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, відповідно до умов дилерської угоди товариство (далі - дистриб’ютор) отримує від дилера забезпечувальний (гарантійний) платіж, як засіб забезпечення виконання дилером зобов’язань по такій угоді, який підлягає поверненню дилеру після виконання його зобов’язань. При цьому додатковою угодою може бути дозволено змінити напрямок використання такого платежу та спрямувати його у рахунок оплати за товари/послуги.

Щодо оподаткування ПДВ

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):
дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої -дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Враховуючи викладене, якщо умовами дилерської угоди передбачено, що забезпечувальний (гарантійний) платіж виконує виключно функцію засобу забезпечення виконання зобов'язань дилера та підлягає поверненню йому в кінці терміну дії угоди, то ця сума платежу не збільшує базу оподаткування у дистриб’ютора. Податкові зобов'язання у дистриб’ютора та податковий кредит у дилера при отриманні/перерахуванні такого платежу не визначаються.

При цьому у разі зміни у процесі виконання дилерської угоди напряму використання такого отриманого раніше забезпечувального (гарантійного) платіжу, який спочатку виконував функцію засобу забезпечення виконання зобов'язань за угодою, а потім спрямовується в рахунок оплати за товари/послуги, що обумовлено додатковою угодою, на дату зміни напряму використання платежу (дата укладення додаткової угоди) дистриб’ютор повинен нарахувати податкові зобов'язання на суму отриманих платежів, а у дилера виникає обов'язок щодо формування податкового кредиту за умови реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та виконання інших правил щодо формування податкового кредиту, встановлених Кодексом.

Щодо оподаткування податком на прибуток

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Отже, операції з отримання забезпечувального (гарантійного) платежу відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку. Різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на такі операції Кодексом не передбачено.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996).

Регулятором з питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності є Міністерство фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону № 996).

Таким чином, з питання відображення у бухгалтерському обліку забезпечувального (гарантійного) платежу, у тому числі у разі неповернення його у строк, доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.