Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.04.2018 р. № 1419/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг нерезиденту

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг нерезиденту та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі -ПКУ), повідомляє.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, іцо не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).

Місцем постачання послуг, перерахованих у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, зокрема консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних, а також послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання (підпункт «в» пункт 186.3 статті 186 розділу V ПКУ).

Відповідно до підпункту 14.1.85 Кодексу інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техиіко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об’єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об’єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов’язаних із такими послугами (роботами).

У разі, якщо постачання платником інжинірингових послуг, які відповідають визначенню, наданому в підпункті 14.1.85 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ, здійснюються нерезиденту, то така операція не підпадає під визначення об’єкта оподаткування, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх за межами митної території України.

Інжинірингові послуги для об’єкта нерухомості, розташованого на митній території України, які не увійшли до переліку, визначеного у підпункті 14.1.85 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ, є об’єктом оподаткування ПДВ, а місце їх постачання визначається за правилами встановленими підпунктом "в" підпункту 186.2.2 пункту 186.2 статті 186 розділу V ПКУ. Так, підпунктом 186.2.2 пункту 186.2 статті 186 розділу V ПКУ визначено, що місцем постачання інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна у тому числі, що будується, є фактичне місцезнаходження нерухомого майна у тому числі, що будується.

Отже, з метою визначення місця постачання наданих послуг необхідно правильно класифікувати самі послуги.

Водночас інформуємо, що у разі виникнення необхідності щодо класифікації послуги та можливості віднесення її до відповідної категорії послуг, а також визначення коду послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, враховуючи лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.05.2017 №3411-08/15258-03, платник податку може звернутися до ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», яке є розробником ДКПП, за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6.

Таким чином, якщо замовником вказаних у підпункті «в» пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ послуг є нерезидент України, який не має постійного представництва в Україні, місце постачання таких послуг знаходиться поза межами митної території України. Відповідно операція з надання таких послуг нерезиденту не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Щодо відображення вказаних операцій у податковій звітності з ПДВ повідомляємо, що форма та порядок заповнення і подання такої податкової звітності затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі - Порядок № 21). Згідно з підпунктом 6 пункту 3 розділу V Порядку № 21 обсяги операцій з постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, відображаються у рядку 5 розділу І «Податкові зобов’язання» податкової декларації з ПДВ.

При цьому для платників податку, які заповнюють рядок 5 розділу І «Податкові зобов’язання» податкової декларації з ПДВ, обов’язковим є подання довідки (Д6) (додаток 6).

Довідка (Д6) (додаток 6) заповнюється в розрізі операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, звільнених від оподаткування ПДВ, операцій з постачання послуг за межами митної території України та послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V ПКУ.

Щодо формування податкового кредиту.

Відповідно пункту 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Якщо придбані та/або виготовлені платником податку товари/послуги, необоротні активи у подальшому використовуються у повній мірі в неоподатковуваних ПДВ операціях (у тому числі, операціях, що не є об’єктом оподаткування ПДВ), то такий платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, на суму податкових зобов’язань складається податкова накладна, яка підлягає реєстрації в ЄРПН.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ (стаття 36 ПКУ). Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку (пункт 2 статті 3 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».