X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.04.2018 р. № 1436/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про порядок оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо оподаткування операції з оренди нежитлового приміщення та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як викладено у зверненні платника, відповідно до умов договору оренди орендар, який є резидентом - платником ПДВ, орендує нежитлове приміщення у нерезидента України, за власний рахунок здійснює капітальний ремонт такого приміщення та зараховує вартість ремонту в рахунок погашення орендних платежів.

Щодо оподаткування податком на прибуток

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними пунктом 141.4 статті 141 Кодексу.

Для цілей пункту 141.4 статті 141 Кодексу під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміється зокрема, лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди (підпункт «ґ» підпункту 141.4.1. пункту 141.4 статті 141 Кодексу).

Відповідно до підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1. пункту 141.4 статті 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 пункту 141.4 статті 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Пунктом 3 статті 203 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.

Таким чином, доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у вигляді орендної плати підлягають оподаткуванню відповідно до положень пункту 141.4 статті 141 Кодексу, незалежно від способу виплати такого доходу, у тому числі шляхом зарахування у рахунок витрат на капітальний ремонт і податку на землю.

При цьому податок з доходів нерезидента у вигляді орендної плати сплачується під час зарахування зустрічної однорідної вимоги.

Слід зазначити, що під час укладання договорів з нерезидентами не дозволяється включення до них податкових застережень, згідно з якими підприємства, що виплачують доходи, беруть на себе зобов’язання щодо сплати податків на доходи нерезидентів (підпункт 141.4.9 пункту 141.4 статті 141 Кодексу).

Щодо оподаткування ПДВ

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Відповідно до загального правила визначення місця постачання послуг (пункт 186.4 статті 186 Кодексу) місце постачання послуг визначається як місце реєстрації постачальника, за винятком операцій, зазначених у пунктах 186.2 та 186.3 статті 186 Кодексу.

Для послуг, що пов'язані із нерухомим майном, відповідно до підпункту 186.2.2    пункту 186.2 статті 186 Кодексу місцем постачання послуг є фактичне місцезнаходження нерухомого майна.

Згідно з пунктом 180.2 статті 180 Кодексу особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата' яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):
дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 статті 187 Кодексу).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення.

Отже, якщо особою-резидентом здійснюються операції з придбання у нерезидента послуг, місцем постачання яких визначено митну територію України, зокрема послуг із оренди нежитлового приміщення, то у такої особи як отримувача вказаних послуг виникає обов'язок щодо нарахування і сплати ПДВ до бюджету за такою операцією та відображення такої операції у податковій звітності з ПДВ у загальновстановленому порядку.

Операція платника податку з постачання послуги з капітального ремонту орендованого у нерезидента нежитлового приміщення, вартість якого зараховується в рахунок погашення орендних платежів, яка надається орендодавцю - нерезиденту орендарем є об’єктом оподаткуванням ПДВ, оскільки місце постачання такої послуги відповідно до підпункту 186.2.2 пункту 186.2 статті 186 Кодексу визначається на митній території України, та підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відс.

При цьому податкові зобов’язання у орендаря за такою операцією виникають на дату настання першої події відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені пунктом 44.1 статті 44 Кодексу.