Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ХАРКIВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.04.2018 р. № 1463/ІПК/20-40-13-11-11

Головне управління ДФС у Харківській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), розглянуло Ваш запит на отримання індивідуальної податкової консультації щодо оподаткування суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, отриманої фізичною особою - підприємцем (далі - ФОП) від Фонду соціального страхування, з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції, повідомляє наступне.

Відповідно до ч. З ст. 19 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями (далі - Закон № 1105) особи, які забезпечують себе роботою самостійно (займаються, зокрема підприємницькою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності), мають право на матеріальне забезпеченая та соціальні послуги відповідно до Закону № 1105, за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування України (далі - Фонд) згідно із законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, врегульовано ПКУ.

Оподаткування доходів, отриманих ФОП на загальній системі оподаткування визначено ст. 177 розд. IV ПКУ, згідно з п. 177.6 якої, у разі якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб.

Оподаткування доходів ФОП - платників єдиного податку визначено гл. 1 розд. ХІV ПКУ, згідно з п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 якої передбачено, що до складу доходу ФОП -платника єдиного податку, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема суми коштів цільового призначення, що надійшли від фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Отже, дохід у вигляді допомоги по тимчасовій непрацездатності, який виплачується Фондом, не включається до доходу ФОП, в тому числі до доходу платників єдиного податку, проте оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків - фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого передбачено, що платником ПДФО є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Пунктом 163.1 ст. 163 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування резидента є, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід до якого не включається, зокрема, винагороди і страхові виплати, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом, крім виплат пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності (п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Водночас згідно п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.

Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).

Крім того, доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу. 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотки об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Крім того, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів зобов’язані, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст.18 та ст. 168 розд. ІV ПКУ.

Таким чином, допомога по тимчасовій непрацездатності нарахована (виплачена) ФОП, в тому числі платнику єдиного податку, Фондом, є об’єктом оподаткування ПДФО та військовим збором, а Фонд є податковим агентом щодо такого доходу та виконує всі обов’язки податкового агента, щодо обчислення та перерахування ПДФО та військового збору до відповідного бюджету з такого доходу.

При цьому, відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи ( далі - Декларація) вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розд. IV ПКУ.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску (далі -  ЄВ), умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками ЄВ є фізичні особи -підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Базою нарахування ЄВ для платників, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, зокрема:
- для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. З ч. 1 ст. 7 Закону № 2464);
- для фізичних осіб - підприємців (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) - сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.( п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).

У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464.

При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Оскільки фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування визначають для себе базу нарахування єдиного внеску самостійно, а для фізичних осіб -підприємців на загальній системі оподаткування, базою нарахування єдиного внеску є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а сума допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, не є доходом (прибутком), отриманим від такої діяльності, то обов’язок нараховувати і сплачувати єдиний внесок з сум такої допомоги для таких осіб чинним законодавством не передбачений.

Таким чином, суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, отримані ФОП, в тому числі ФОП - платниками єдиного податку, не є базою нарахування ЄВ.

Звертаємо увагу, що листи ДФС України та її територіальних органів не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.

Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.