Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.04.2018 р. № 1464/К/99-99-13-02-03-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦКУ).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема:
доходи від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначені у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (з п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Порядок оподаткування доходів фізичної особи від надання нерухомості в оренду (суборенду) визначено п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Зауважуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1253 затверджена Методика визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, яка застосовується виключно податковими агентами.

Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).

Крім того, вказані доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Таким чином, сума коштів, яка за домовленістю сторін визначена як забезпечувальний внесок, отримана фізичною особою- орендодавцем від фізичної особи - орендаря, оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Відповідно до п.п. «б» п. 176.1 ст. 176 ПКУ платники податку зобов'язані отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого ПКУ, документи первинного обліку.

Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію.

При цьому ст. 9 Закону № 996 визначено перелік обов’язкових реквізитів, які повинні міститися у первинному документів.

Також зауважуємо, що Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, та іншими нормативно-правовими актами передбачено форми розрахункових документів.

Взаємовідносини між фізичними особами регулюються ЦКУ, згідно зі ст. 202 якого правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 793 ЦКУ договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Отже, кошти, отримані фізичною особою - орендодавцем від фізичної особи -орендаря мають бути підтверджені первинними документами, до яких відносяться, зокрема, але не виключно: договір оренди, платіжне доручення, виписка з карткового рахунку, акт прийому-передачі, інший документ у довільній формі, що свідчить про здійснення розрахунків.

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб, необхідне детальне вивчення документів (матеріалів), зокрема, договору оренди.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.