Головне управління ДФС у Полтавській області розглянуло звернення щодо порядку списання кредиторської заборгованості за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності та, керуючись ст.52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), повідомляє.
Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Товари/послуги, які отримані платником податку на додану вартість та не оплачені протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, оскільки відсутній факт їх придбання, як це передбачено у п. 198.3 ст.198 ПКУ, а тому право на податковий кредит щодо таких товарів/послуг у платника податку відсутнє.
При цьому у розумінні пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПКУ сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).
Отже, якщо платник податку при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не були оплачені протягом 1095 днів, то в податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту, сформованого при отриманні неоплачених товарів /послуг. При цьому зменшення податкового кредиту у вказаному випадку здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.
Товари/послуги на дату списання боргу набувають статусу безоплатно наданих, оскільки фактично оплата за них не відбулась. Згідно з пп. 14.1.13 ПКУ безоплатно наданими товарами, роботами, послугами є:
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості.
Правові наслідки припинення зобов'язання регламентовані главою 50 ЦКУ. Відповідно до ст. 605 ЦКУ зобов'язання припиняються внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Слід зазначити, що ст. 36 ПКУ встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
Підпунктом "а" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 ст. 134 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці при списанні кредиторської заборгованості.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.
Оскільки регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, то із зазначеного питання необхідно звернутись до Міністерства фінансів України.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |