Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ЗАКАРПАТСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.04.2018 р. № 1538/ІПК/10/07-16-12-01-10

Про коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість

Головне управління ДФС у Закарпатській області розглянуло звернення платника стосовно коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, визначених за операцією з отримання товарів за договорами купівлі-продажу від нерезидента відповідно до вантажно-митних документів та на митній території України, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які не проведено та прийнято рішення щодо прощення боргу, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс), повідомляє.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Податкового кодексу).

Відповідно до пунктів 5.1 і 5.2 статті 5 розділу І Податкового кодексу поняття, правила та положення, установлені Податковим кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І Податкового кодексу. При цьому у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Податкового кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Податкового кодексу.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Податковим кодексом.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податку зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу.

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку зокрема, з ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 Податкового кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу).

Відповідно до пункту 187.8 статті 187 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Випадки, коли податковий кредит підлягає коригуванню, визначені пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу.

Враховуючи те, що при списанні кредиторської заборгованості, яка виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які не проведено, не змінюється сума компенсації вартості товарів та не відбувається повернення сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів, то підстав для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі отриманої митної декларації, не виникає.

З питання списання кредиторської заборгованості, яка виникла при отриманні товарів за договорами купівлі-продажу від нерезидента на митній території України, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які не проведено та прийнято рішення щодо прощення боргу, надання індивідуальної податкової консультації щодо кожного конкретного випадку виникнення податкових взаємовідносин можливе за результатами детального вивчення документів та матеріалів, що дозволять ідентифікувати предмет запиту.