Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС В ОДЕСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.04.2018 р. № 1549/ІПК/15-32-13-01-10

Головне управління ДФС в Одеській області розглянуло запит про надання індивідуальної податкової консультації відповідно до ст.52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (зі змінами і доповненнями) (далі -Кодекс), щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства, а саме пунктів 4 та 5 частини першої статті 1 і абзаців 2 та 3 частини п’ятої статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464 - VI зі змінами та доповненнями (далі - Закон №2464), та повідомляє наступне.

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт)(ст.95 КЗпП та ст.З Закону України від 24.03.1995р. №108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями (далі - Закон №108).

Відповідно до ст. 3 і Закону №108 розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах та є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь якою системою оплати праці.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.2010р. № 330 «Про визначення та застосування мінімальної заробітної плати в погодинному розмірі» встановлено механізм визначення та застосування мінімальної заробітної плати в погодинному розмірі (далі - постанова).

Відповідно до пп. 1 п. 1 постанови мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі встановлюється одночасно з визначенням розміру мінімальної заробітної плати на місяць згідно з умовами та порядком, передбаченими ст. 9 і 10 Закону N 108.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на місяць та середньомісячної норми тривалості робочого часу за рік при 40-годинному робочому тижні (пп. 2 п. 1 постанови).

Отже, місячний розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням погодинного розміру робочого часу за рік.
Порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), умови та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, регулюються виключно Законом    України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464 зі змінами та доповненнями (далі - Закон №2464).

Дія інших нормативно - правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Для забезпечення державою соціальних гарантій застрахованим особам Законом № 2464 передбачено поняття мінімальний страховий внесок та максимальна величина бази нарахування єдиного внеску, які встановлюють межі розміру сплати єдиного внеску.

Відповідно до пунктів 4 та 5 частини 1 статті 1 Закону №2464 максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок; мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Для визначення вищевказаних меж розміру сплати єдиного внеску застосовується місячний розмір мінімальної заробітної плати, встановлений відповідно до норм діючого законодавства.

Статтею 8 Закону України від 07 грудня 2017 року №22-46- VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 01 січня 2018 року встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 3723,0 грн.

Отже, з 01.01.2018 року максимальна величина бази нарахування єдиного внеску становить 55845 грн (3723грн.х15), а мінімальний страховий внесок -819,06 грн. ( 3723грн.х 22 відс.).

Що стосується практичного застосування пункту 5 статті 8 Закону №2464, то абзацом другим частини п'ятої ст. 8 цього Закону визначено, що у разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Основне місце роботи - місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п. 12 частини першої ст. 1 Закону N 2464).

Отже за неосновним місцем роботи вимоги абзацу 2 частини 5 статті 8 Закону №2464, щодо нарахування єдиного внеску на отриманий дохід (винагороду), який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовується. У даному випадку єдиний внесок нараховується виходячи зі ставки 22 відсотки на фактично нарахований дохід (винагороду) незалежно від його розміру, без застосування мінімального страхового внеску, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

Таким чином, для дотримання законодавства щодо нарахування і сплати єдиного внеску, в тому числі вимог абзацу 2 частини 5 статті 8 Закону № 2464 слід керуватися розміром мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, тобто місячним розміром мінімальної заробітної плати, який встановлюється Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.

Згідно із статтею 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.