Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.04.2018 р. № 1611/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ та податком на Прибуток мотиваційних виплат, що сплачуються виробником товару на користь дилерів (покупців) за досягнення відповідних показників, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Щодо оподаткування ПДВ.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Постачання послуг згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 Кодексу маркетингові    послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують
функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.

Одним із методів, які використовуються постачальниками для просування товарів на ринку, є сплата мотиваційних та стимулюючих виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь третіх осіб (організацій, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут (дилери, дистриб'ютори), які є винагородою за досягнення певних економічних показників та сприяють пожвавленню збуту товарів постачальника.

Оскільки мотиваційні та стимулюючі виплати (премії, бонуси, інші заохочення), які сплачуються виробником (постачальником продукції) на користь дилерів (покупців) за досягнення певних економічних показників, спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), такі виплати визначаються як оплата маркетингових послуг.

Отже, при виплаті продавцем винагороди у грошовій формі (мотиваційних виплат) покупцю за досягнення певних економічних показників об'єктом оподаткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються покупцем, а винагорода у грошовій формі (мотиваційні виплати), в свою чергу, є компенсацією вартості таких послуг.

Таким чином, у дилера (покупця) при отриманні від виробника (продавця) винагороди в грошовій формі (мотиваційних виплат) у зв'язку з досягненням відповідних показників - виникають податкові зобов'язання з ПДВ на суму отриманої винагороди.

Базою оподаткування ПДВ, відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу, у цьому випадку буде сума отриманої винагороди (сума мотиваційних виплат).

Щодо оподаткування податком на прибуток та первинних документів, які підтверджують операцію зі сплати мотиваційних виплат виробником (продавцем).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 Кодексу).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону № 996).

Таким чином, за роз’ясненнями з питань включення до складу витрат на збут сум мотиваційних виплат, а також порядку оформлення первинних документів, що підтверджують такі витрати, доцільно звертатись до Міністерства фінансів України.