Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.04.2018 р. № 1662/ІПК/26-15-12-03-11

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист про надання податкової консультації щодо оподаткування доходів нерезидента при виплаті орендних платежів або доходів від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту за договорами комісії, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ, із змінами і доповненнями (далі - Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Підпунктом 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно з п. 297.5 ст. 297 Кодексу платник єдиного податку, який здійснює на користь нерезидента - юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, отриманим таким нерезидентом, здійснює нарахування та сплату податку з доходів нерезидента в порядку, розмірі та у строки, встановлені розділом III цього Кодексу.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Перелік таких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, до яких належать, зокрема, лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента -лізингодавця/орендавця за договорами оперативного лізингу/оренди (п.п. "ґ" п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) та доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на територій України, яке належить нерезиденту у тому числі майна постійного представництва нерезидента (п.п. "д" п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу у разі здійснення резидентом або постійним представництво нерезидента на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-якої виплати з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримується податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до п.п. 141.4.8 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резиденти, які надають агентські, довірчі, комісійні та інші подібні послуги з продажу чи придбання товарів, робіт, послуг за рахунок і на користь тільки певного нерезидента (в тому числі проведення переговорів щодо суттєвих умов та/або укладення договорів з іншими резидентами від імені і на його користь), під час виплати такому нерезиденту утримують і перераховують до відповідного бюджету податок із доходу, отриманого таким нерезидентом із джерел в Україні, визначений у порядку, передбаченому для оподаткування прибутків нерезидентів, що провадять діяльність на території України через постійне представництво. При цьому такі резиденти не підлягають додатковій реєстрації в контролюючих органах як платники податку.

Положення п.п. 141.4.8 п. 141.4 ст. 141 Кодексу не поширюються на випадки надання резидентами агентських, довірчих, комісійних та інших подібних посередницьких послуг з продажу чи придбання товарів, робіт, послуг за рахунок і на користь нерезидентів у випадку, якщо вони надають зазначені послуги в рамках своєї основної (звичайної) діяльності.

Таким чином, якщо резидент-платник єдиного податку здійснює виплати доходів з джерелом походження з України, зокрема, орендних платежів або доходів від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, за договорами комісії за відповідну комісійну винагороду на користь нерезидентів у рамках своєї основної (звичайної) діяльності, то такі виплати підлягають оподаткуванню відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів.

Відповідно до ст. З Кодексу чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

У відносинах між Урядом України і Урядом Республіки Мальта, застосовується Конвенція про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход (далі - Конвенція), яка підписана 04.09.2013, ратифікована Верховною Радою України 13.04.2017, набрала чинності 28.08.2017.

Відповідно до статті 27 Конвенції її положення будуть застосовуватись в Україні: а) стосовно податків, утриманих у джерела щодо сум, сплачених на або після 1 січня 2018 року; б) стосовно інших податків, які стягуються під час податкових років або періодів, що починаються на або після 1 січня 2018 року.

Статтею 6 "Доходи від нерухомого майна" Конвенції визначено, яке майно вважаються нерухомим. Так "нерухоме майно" має те значення, яке воно має в законодавстві Договірної Держави, в якій знаходиться це майно. Цей термін у будь-якому випадку включає майно, що доповнює нерухоме майно, худобу і обладнання, використовувані в сільському і лісовому господарствах, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власності, узуфрукт нерухомого майна і права на змінні або фіксовані платежі як компенсація за розробку або право на розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів. Морські і повітряні судна не розглядаються як нерухоме майно.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції доходи, що одержуються резидентом Договірної Держави від нерухомого майна (у тому числі дохід від сільського або лісового господарства), яке знаходиться в іншій Договірній Державі, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі.

Положення п. 1 ст. 6 Конвенції застосовуються до доходів, одержуваних від прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якій іншій формі нерухомого майна (п. З ст. 6 Конвенції).

Пунктом 1 ст.13 Конвенції встановлено, що доходи, що одержуються резидентом Договірної Держави від відчуження нерухомого майна, яке згадується у статті 6 і яке знаходиться в іншій Договірній Державі, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі.

Згідно із Конвенцією пріоритетне та необмежене право оподаткування доходу від нерухомого майна має держава, в якій це майно розташоване, тобто Україна.

Таким чином, резидент - платник єдиного податку, який здійснює на користь нерезидента - резидента Республіки Мальта виплату доходів з джерелом походження з України від здавання в оренду або продажу нерухомого майна, зобов'язаний утримати податок з таких доходів та за їх рахунок у розмірі 15 відсотків, який сплачується до бюджету під час такої виплати.

Відповідно до п.п. 19-1. 1.28 п. 19-1. 1 ст. 19-1 Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Надання роз’яснень щодо порядку перерахування грошових коштів, отриманих внаслідок продажу нерухомого майна на банківський рахунок нерезидента в Республіці Мальта не належить до повноважень ДФС.

Оскільки валютне регулювання та визначення порядку здійснення операції в іноземній валюті здійснюється Національним банком України, доцільно за роз’ясненням із зазначеного питання звернутись до Національного банку України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.