Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.04.2018 р. № 1684/Ф/99-99-13-03-01-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула звернення і надає індивідуальну податкову консультацію щодо нарахування податкових зобов’язань фізичній особі з орендної плати за земельну ділянку державної і комунальної власності.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗКУ), а справляння плати за землю - ПКУ та Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» (далі - Закон).

Використання землі в Україні є платним (стаття 206 ЗКУ).

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (пункти 288.2, 288.3 статті 288 ПКУ).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності справляється відповідно до вимог статті 288 ПКУ. Згідно з пунктом 288.1 статті 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до пункту 287.2 статті 287 ПКУ облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ (пункт 286.5 статті 286 ПКУ).

Поряд з цим, згідно з пунктом 286.2 статті 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Статтею 25 Закону передбачено обов’язки орендаря, до яких, зокрема, належить у п’ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному контролюючому органу.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 ПКУ (пункт 288.7 статті 288 ПКУ).

Враховуючи викладене, у разі якщо договір оренди землі державної і комунальної власності укладений між органом місцевого самоврядування та фізичною особою, в такому випадку контролюючий орган нараховує податкове зобов’язання з орендної плати за землю за місцем знаходження земельної ділянки і надсилає (вручає) фізичній особі - платнику за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення орендної плати.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.