Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.04.2018 р. № 1698/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо формування статутного капіталу господарського товариства та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

З питання формування статутного капіталу господарського товариства слід керуватись роз’ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, надісланим листом від 13.03.2017 № 3211-13/7868-03.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць щодо коригування фінансового результату до оподаткування по операціях із зарахування майнових (грошових) прав вимоги нерезидента-кредитора за рахунок кредиторської заборгованості за зовнішньоекономічним договором поставки, як додаткового вкладу (внеску) нерезидента-кредитора під час збільшення статутного капіталу резидента-боржника.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.