Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.04.2018 р. № 1678/Є/99-99-13-01-03-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула Ваше звернення та повідомляє.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2017 році - 800 гривень).

Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Згідно п. 167.1 ст. 167 Кодексу вказаний дохід оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків.

Також зазначений дохід, визначений ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу). Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Водночас п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Кодексу встановлено, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу:
основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2017 році - 800 гривень);
сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Враховуючи викладене, у разі якщо кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), то з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу. Крім того, зазначений дохід є об’єктом оподаткування військовим збором.

Одночасно зауважуємо, що п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу містить вимогу щодо направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення.

При цьому Кодекс не містить вимоги щодо відслідковування кредитором чи доведення кредитором факту отримання листа боржником або його представником або вимоги щодо наявності у кредитора повідомлення про вручення листа боржникові з підписом такого боржника чи його представника або з відміткою про невручення.

Таким чином, достатнім підтвердженням належного повідомлення боржника у цьому випадку може виступати відповідний документ, що підтверджує факт направлення повідомлення, у тому числі розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий оператором поштового зв'язку, який внесений до єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку, а у разі відправляння згрупованих поштових відправлень - розрахунковий документ та копія списку відправлень.

Зазначена позиція викладена в узагальнюючій податковій консультації щодо належного повідомлення боржника - фізичної особи, про анулювання (прощення) боргу, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 03.04.2018 № 400.

Разом з тим, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п.36.1 ст.36 Кодексу).

Водночас, п.4 та п.8 ст.7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-ХІV «Про Національний банк України» передбачено, що до функцій Національного банку України належать, зокрема:
встановлення для банків правил проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності;
здійснення банківського регулювання та нагляду на індивідуальній та консолідованій основі.

Отже, питання правильності проведення операцій щодо анулювання (прощення) кредитором основної суми боргу (процентів) та складання відповідних документів знаходиться в правовому полі Національного банку України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.