Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.12.2017 р. № 3055/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Про плату за землю

Державна фіскальна служба України на звернення Товариства щодо визначення податкових зобов’язань з орендної плати за земельну ділянку комунальної власності (далі - Плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що на умовах оренди користується земельною ділянкою комунальної власності та у 2017 році задекларувало податкові зобов’язання з Плати на підставі витягу із технічної документації (далі - Витяг) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.02.2017 (далі - Оцінка), виконаного із застосуванням коефіцієнта функціонального використання (далі - Коефіцієнт) із значенням 2,0 як для земельної ділянки з цільовим призначенням «Інша комерційна діяльність». При цьому Товариство не надало копії такого Витягу.

У поточному році Товариство, незважаючи на припис п. 286.2 ст. 286 Кодексу щодо надання наступного Витягу (довідки) у випадках затвердження нової Оцінки, за рекомендаціями Головного управління Держгеокадастру у м. Києві отримало Витяг, сформованиий 02.11.2017, згідно з яким Оцінка виконана із застосуванням Коефіцієнта у розмірі 2,5 як для земельної ділянки з цільовим призначенням «03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов’язаної з отриманням прибутку)».

Товариство зацікавлене у визначені періоду, з якого має застосовувати нову Оцінку при обчисленні податкових зобов’язань з Плати за 2017 рік.

Правові засади оцінки земель в Україні, регулювання відносин, пов’язаних з процесом оцінки земель, забезпечення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України «Про оцінку земель» (далі - Закон). Виконання Оцінки здійснюється на підставі рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування або договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом (ст. 15 Закону). При цьому, за результатами Оцінки складається технічна документація (ст. 20 Закону), яка для земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується рішенням відповідної сільської, селищної, міської рад, які набирають чинності у строки, встановлені п. 271.2 ст. 271 Кодексу (ст. 23 Закону).

Разом з тим визначення функціонального призначення земельної ділянки належить до елементів землевпорядних робіт, схвалення результатів яких уповноваженими органами здійснюється у порядку встановленому Законом України «Про землеустрій».

Офіційні відомості про результати землевпорядних робіт та Оцінку вносяться до Державного земельного кадастру у порядку, передбаченому ст. 21 Закону України «Державний земельний кадастр».

Товариство не повідомило про погодження та затвердження орендодавцем проекту робіт із землеустрою, що призвів до зміни цільового використання земельної ділянки та її Оцінки.

Товариство для обґрунтування підстав подання уточнюючого розрахунку з Плати має, керуючись нормами Закону України «Про землеустрій» та Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220, звернутися до орендодавця щодо затвердження результатів землевпорядних робіт, зокрема щодо зміни коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки.

Для уточнення податкових зобов’язань з плати за землю у 2017 році Товариство має застосовувати Оцінку (одним із елементів якої є коефіцієнт, що характеризує функціональне використання земельної ділянки), яка набрала чинності на підставі технічної документації, затвердженої рішенням органу місцевого самоврядування.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).