Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.04.2018 р. № 1790/Б/99-99-13-01-02-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо отримання індивідуальної податкової консультації, яке надіслане ГУ ДФС у Луганській області, та надає індивідуальну податкову консультацію щодо деяких питань формування витрат фізичною особою - підприємцем на загальній системі оподаткування.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 Кодексу.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем, встановлено п. 177.4 ст. 177 Кодексу.

До зазначених витрат, зокрема, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (п.п. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 Кодексу).

При цьому п.п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 Кодексу передбачено, що не включаються до складу витрат підприємця витрати не пов’язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою -підприємцем, а також документально не підтверджені витрати.

Отже, фізична особа - підприємець має право віднести до складу витрат понесені такою фізичною особою - підприємцем та підтверджені документально витрати, пов’язані з придбанням паливо - мастильних матеріалів для заправки вантажних автомобілів, які використовуються у його господарській діяльності.

При цьому списання палива і мастильних матеріалів здійснюється, виходячи з даних пробігу автомобіля та норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998 № 43.

Витрати палива і мастильних матеріалів понад такі норми вважаються витратами, що використані не в господарській діяльності фізичної особи - підприємця, і в свою чергу з урахуванням вимог п.п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 Кодексу не включаються до складу витрат підприємця.

Водночас звертаємо увагу, що відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Принципи підприємницької діяльності встановлено ст. 44 ГКУ. Так, підприємництво здійснюється на основі, зокрема вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, а також встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, а також в подальшому вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Крім того, згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Кодексу господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Враховуючи викладене, фізична особа - підприємець при здійсненні своєї господарської діяльності зобов’язана дотримуватись принципів підприємницької діяльності з метою досягнення економічних результатів та держання прибутку.
З

азначаємо, Що відповідно п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.