Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.04.2018 р. № 1808/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо формування від'ємного значення ПДВ та можливості декларування бюджетного відшкодування у разі зменшення податкових зобов’язань при поверненні покупцем товару, оплата за який не проводилась, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Пунктом 192.1 статті 192 Кодексу визначено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача піддягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Кодексу у разі якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок.

Отже, якщо продавцем - платником ПДВ на дату відвантаження товарів були визначені податкові зобов'язання з ПДВ та надалі за домовленістю сторін дія договору припиняється, а товари повернуті, то продавець - платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату відвантаження товарів, та зменшити нараховану суму податкових зобов'язань з ПДВ.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений у статті 200 Кодексу.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 статті 200 Кодексу).

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 статті 200 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 статті 200 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При цьому платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200 Кодексу).

Таким чином, якщо у разі зменшення суми податкових зобов'язань з ПДВ виникає перевищення податкового кредиту над податковими зобов'язаннями, то платник податку, у разі відсутності податкового боргу має право задекларувати таку суму перевищення до бюджетного відшкодування в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 статті 200 Кодексу, у сумі податку, фактично сплаченій постачальникам або до Державного бюджету України.