X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.04.2018 р. № 1850/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо оподаткування платежів, що сплачуються на користь нерезидента та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Положеннями п. 3.2 ст. З Кодексу встановлено, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно з п. 1 ст. 11 Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно, підписаної 03.07.1995, ратифікованої Верховною Радою України 22.11.1995, яка набула чинності 04.10.1996 (далі - Угода), проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Угоди однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:
a) 2 відсотки від валової суми процентів, що сплачуються
аа) у зв’язку з продажем у кредит будь-якого промислового, комерційного або наукового обладнання,
bb) у зв’язку з продажем або наданням у кредит будь-яких виробів чи послуг одним підприємством другому підприємству, або
сс) за позиками будь-якого виду, що надаються банком або другою фінансовою установою;
b) 5 відсотків від валової суми процентів в усіх інших випадках.

У випадку, що розглядається, проценти, які сплачуються фізичній особі -резиденту ФРН, якщо ця особа фактично має право на такі проценти, підлягають оподаткуванню за ставкою 5 відс. (пп. b) п. 2 ст. 11 Угоди).

При цьому слід зауважити, що положення пп. 1 і 2 ст. 11 Угоди не можуть трактуватися як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох договірних держав буде здійснюватися оподаткування одержаного доходу у вигляді процентів. Відповідно до положень цих пунктів обидві країни, і країна, що є джерелом доходу, і країна, резидентом якої є особа, що одержує проценти, мають право оподатковувати такий вид доходу.

Відповідно до положень п. 2 ст. 11 Угоди країна, в якій виникають проценти, має право на оподаткування таких процентів (якщо внутрішнім законодавством передбачене оподаткування цього виду доходу), але це право обмежується ставкою 5 відс. загальної суми процентів.

Це означає, що положення п. 2 ст. 11 Угоди надають право Україні відповідно до її податкового законодавства оподатковувати проценти, що виникають в Україні і виплачуються резиденту ФРН, але не за ставкою, встановленою внутрішнім законодавством, а за ставкою, встановленою в Угоді - 5 відс.

При цьому відповідно до положень п. 1 ст. 11 Угоди країна резиденції особи, що одержує проценти, також має право на оподаткування таких процентів за ставками свого внутрішнього законодавства, але з урахуванням податку, сплаченого в країні, що є джерелом доходу (п. 2 ст. 23 «Усунення подвійного оподаткування» Угоди).

Отже, при виплаті процентів на користь фізичної особи - резидента ФРН, якщо така особа фактично має право на такі проценти (є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу), українська компанія зобов’язана утримувати податок у розмірі 5 відс. від загальної суми процентів.

Нерезидент одержує право на використання знижених ставок оподаткування відповідно до положень міжнародного договору (оподаткування процентів за ставкою 5 відс.) за умови, що він фактично має право на такі проценти (є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу) та надав довідку про підтвердження резидентства відповідно до ст. 103 Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.