Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.04.2018 р. № 1896/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та плати за землю

Державна фіскальна служба України запит Банку щодо справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Податок) та плати за землю (далі - Плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Банк, з огляду на наявність об’єктів, розташованих на території м. Сімферополь та м. Ялта (далі - ВЕЗ «Крим»), запитує про наявність підстав подання податкової звітності та сплати Податку і Плати у 2018 році.

Можливість справляння на території ВЕЗ «Крим» Податку і Плати, як місцевих податків, що визначені статтею 10 Кодексу передбачена п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

Податок і Плата, які з 1 січня 2015 року Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» віднесено місцевих податків (у складі податку на майно) справляються після встановлення таких податків органами місцевого самоврядування з дотриманням вимог Кодексу (ст. 10 Кодексу). Зокрема, ставки місцевих податків та зборів у межах ставок визначених Кодексом встановлюються сільськими, селищними, міськими радами в межах своїх повноважень (п. 12.4 ст. 12 Кодексу). Разом з тим, установлення місцевих податків та зборів, не передбачених Кодексом, забороняється (п. 10.4 ст. 10 Кодексу).

Податкові зобов’язань з Податку і Плати у Кодексі є результатом множення таких основних елементів Податку і Плати, як: об’єкт, база та ставка оподаткування Податком і Платою.

Таким чином, у разі неприйнятих місцевими радами рішень про встановлення Податку і Плати у Банка не виникатимуть податкові зобов’язання та підстави для подання податкової звітності та сплати Податку і Плати.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.