Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо порядку формування податкового кредиту та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПКУ у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата складання податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з
Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, Крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПКУ: При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар / послугу, що постачаються), період, сторони на суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПКУ до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Разом з тим, така заява із скаргою на Продавця не є підставою для покупця товарів/послуг на включення суми податку до складу податкового кредиту за податковою накладною, незареєстрованою продавцем в ЄРПН.
Таким чином, підставою для включення покупцем-платником ПДВ сум податку до складу податкового кредиту є виключно:
податкова накладна, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН;
інші документи, передбачені пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.
Статтею 192 Кодексу визначено порядок коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту платників у разі зміни суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг. Таке коригування здійснюється на підставі розрахунків коригування до податкових накладних, зареєстрованих платником в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
Порядок складання та зберігання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.
Крім того, розрахунок коригування до податкової накладної складається також і у випадках, зокрема, зміни номенклатури товарів/послуг, яка також передбачає зміну коду УКТ ЗЕД чи коду ДКПП.
Діюча форма розрахунку коригування до податкової накладної, яка затверджена Наказом Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за № 137/28267 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (із змінами і доповненнями) передбачає, зокрема, у Розділі Б табличної частини графу 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» (далі - графа 1).
Якщо після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної в результаті послідуючих коригувань такої податкової накладної за одним номером рядка податкової накладної обліковується дві та більше товарних позиції то з метою виправлення помилок, допущених при здійсненні такого коригування та відображення правильних показників товарних позицій, які у платника утворились в результаті таких коригувань, платнику необхідно скласти розрахунок коригування до податкової накладної, за допомогою якого виправити такі помилки.
Виправлення таких помилок здійснюється шляхом сторнування рядків податкової накладної, які в результаті попередніх коригувань містять помилки (неоднозначності), та додаванням нових рядків з правильними показниками.
При цьому відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документі, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пунктом 44.1 статті 44 ПКУ.
Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |