Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.05.2018 р. № 1976/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про особливості оподаткування ПДВ операцій з давальницькою сировиною

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно особливостей оподаткування ПДВ операцій з давальницькою сировиною та у доповнення до наданої податкової консультації, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, на попередні звернення, ’ та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Так, відповідно до сторін, якими підписано зовнішньоекономічний контракт, вказаний контракт укладений між нерезидентом (Замовник) та Виконавцем.

Пунктом 1.2 вказаного контракту зазначено, що переробка сировини в готову продукцію здійснюється фахівцями дочірнього підприємства Виконавця -за місцем розташування цього підприємства в місті. На фахівців Переробника сировини покладались також функції вхідного контролю якості одержуваної від Замовника сировини.

Контракт від 24.10.2017 № 02/ЯК-2017 та додатки до нього підписано та скріплено печатками посадовими особами Замовника Виконавця.

Дочірнім підприємством не підписаний цей контракт, а права “та зобов’язання по переробці давальницької сировини, яка отримана Виконавцем на виконання зовнішньоекономічного контракту, в готову продукцію, визначені Договором субпідряду, який укладений між Виконавцем та Дочірнім підприємством.

Відповідно до пункту 1 статті 181 Господарського кодексу України (далі - ГКУ), господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

При цьому згідно частини другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ), обов’язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

Отже, здійснення правочинів, що фіксують результати виконання договорів у сфері зовнішньоекономічної діяльності, повинно здійснюватися відповідно до вимог ГКУ, ЦКУ, Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон № 959) та інших законів України.

Згідно зі статтею 6 Закону № 959 зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.

Враховуючи викладене, чинне законодавство України передбачає укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом та обов’язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін або у разі експорту послуг (крім транспортних) - шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.

При цьому форма зовнішньоекономічних договорів (контрактів) визначена Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 № 201 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.09.2001 №833/6024 (далі - Положення).

Згідно з пунктом 1 Положення зовнішньоекономічний договір (контракт) повинен обов’язково містити:
назву, номер договору (контракту), дату і місце його складання, преамбулу, предмет договору (контракту), кількість і якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг), базисні умови поставки товарів (приймання-передача виконаних робіт або послуг), ціну та загальну вартість договору (контракту), умови платежів, умови приймання-передачі товару (робіт, послуг), дані про упаковку та маркування, відомості про форс-мажорні обставини, які можуть зашкодити сторонам виконати умови договору, відомості про санкції та рекламації, умови врегулювання спорів у судовому порядку, дані про місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.

Враховуючи наведене Дочірнє підприємство не є стороною зовнішньоекономічного контракту.

Стосовно висновків листа Державної податкової адміністрації України, на які посилається платник, то даним листом засвідчено, що «нульова ставка застосовується за наявності договору між замовником-нерезидентом, та резидентами-виконавцями, письмового зобов’язання про вивезення готової продукції з митної території України, копії ВМД на вивезення готової продукції».

Водночас, як свідчать надані копії контракту та додатки до нього виконавцем робіт виступає Виконавець, виконавцем договору субпідряду від 26.10.2017 № 2610, який укладений між резидентами України платниками податку на додану вартість Виконавцем та Дочірнім підприємством, виступає Дочірнє підприємство.

Виходячи з положень Кодексу, операції, які здійснює Дочірнє підприємство на виконання договору субпідряду, підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків.