Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.05.2018 р. № 1985/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Про плату за землю

Державна фіскальна служба України на запити Товариства щодо плати за землю, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Товариство поінформувало, що в зв’язку з придбанням 10.11.2004 року нежилого будинку (далі - Будинок), сплачувало земельний податок на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування.

На підставі укладеного із Київською міською радою договору оренди земельної ділянки від 25.03.2014 (далі - Договір), на території якої розташований Будинок, Товариство сплачувало орендну плату.

Проте, на підставі постанови Верховного Суду України від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г, Договір визнано недійсним і право користування земельної ділянки припинено.

Товариство зацікавлене у з’ясуванні питання щодо виникнення у нього податкових зобов’язань із земельного податку, а також розрахунку та повернення сум надміру сплаченого земельного податку із земельної ділянки, право власності на яку у Товариства відсутнє.

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, об’єктом оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або постійному користуванні (ст.ст. 269, 270 Кодексу).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України).

Враховуючи зазначене, при відсутності державної реєстрації прав власності, постійного користування земельної ділянки, суб’єкт господарювання не є платником земельного податку.

Разом з тим, використання земельних ділянок без набуття належних прав є порушенням права власника, наприклад, громади, на отримання економічної вигоди від володіння таким об’єктом майна.

Звертаємо увагу на наявну судову практику стягнення на користь органів місцевого самоврядування плати за використання земельних ділянок у належному розмірі у випадках використання безпідставно набутої земельної ділянки. Зокрема суб’єктів, які, порушуючи ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу, використовують безпідставно набуті земельні ділянки, постановами Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.01.2015, а також від 30.11.2016 зобов’язано компенсувати завдану власнику земельної ділянки майнову шкоду (ст. ст. 166, 1167 Цивільного кодексу України) у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Порядок та умови повернення помилково та/або надміру сплачених до бюджетів грошових зобов’язань визначені ст. 43 Кодексу.
Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 Кодексу, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (п. 43.1 ст. 43 Кодексу).

Враховуючи постанову Верховного Суду України від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г, Товариство обчислює надміру сплачені після ухвалення постанови грошові зобов’язання та подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, із зазначенням напряму перерахування коштів (п. 43.4 ст. 43 Кодексу).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.