Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.05.2018 р. № 1986/ІПК/26-15-12-01-18

Щодо визначення об’єкту оподаткування податком на додану вартість

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист щодо визначення об’єкту оподаткування податком на додану вартість, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) і в межах своїх повноважень повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексу.

При цьому п. 44.1 ст. 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з пп."а" і "б" п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Враховуючи викладене, операція платника податку (у тому числі постійного представництва нерезидента, яке зареєстровано на митній території України як платник ПДВ) із внесення нерухомого майна, яке розташоване на митній території України, до статутного фонду іншого суб’єкта господарювання (резидента) є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується податком у загальновстановленому порядку за основною ставкою.

У разі якщо операція із внесення нерухомого майна, яке розташоване на митній території України, до статутного фонду іншого суб’єкта господарювання (резидента) здійснюється неплатником ПДВ (у тому числі нерезидентом, який не має постійного представництва на митній території України), то така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).