Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист щодо відображення операцій з туристичних послуг, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ, із змінами і доповненнями (далі -ПКУ), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. III ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Пунктом 44.1 ст. 44 розд. II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», із змінами і доповненнями (далі - Закон № 996), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів (п.З ст. 8 Закону № 996).
Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти)
бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Таким чином, з питання ведення бухгалтерського обліку, а саме, документів для коректного відображення операцій з туристичних послуг за агентським договором, їх назви, реквізитів, форми, порядку складання, правового статусу, відповідальності у випадку недотримання вимог ведення бухгалтерського обліку, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
Крім того, слід зазначити, що засади регулювання відносин, пов’язані з організацією і здійсненням туризму на території України встановлює Закон України від 15 вересня 1995 року № 324/95-ВР «Про туризм», із змінами і доповненнями.
Відносини за агентським договором регулюються нормами Цивільного кодексу України від 16 січня 2013 року № 435-ІV, із змінами і доповненнями, Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-ІV, із змінами і доповненнями.
ПКУ регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.п. 19-1.1.28 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПКУ до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.п. 14.1.172-1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ індивідуальна податкова консультація - роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Враховуючи викладене, надання роз’яснень щодо норм господарського та цивільного законодавства України, зокрема, з питань складання агентського договору, а саме, правомірності відображення в агентському договорі умов щодо зарахування грошових коштів, отриманих від юридичної особи -турагента по одному туру, в рахунок оплати іншого туру, та хто є власником зазначених грошових коштів, не належить до повноважень органів ДФС.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ, індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |