Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.05.2018 р. № 2044/6/99-99-13-01-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо деяких питань здійснення адвокатської діяльності та повідомляє.

Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року № 5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076), ст. 1 якого визначено, що адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката із здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Пунктом 3 ст. 4 Закону № 5076 встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до статті 17 Закону № 5076 Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України, до якого включаються відомості, зокрема, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності.

Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, зокрема, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця.

Фізична особа, яка отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, зобов’язана обрати організаційно-правову форму здійснення адвокатської діяльності (індивідуально або адвокатське бюро або адвокатське об’єднання).

Відповідно до п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу незалежна професійна діяльність - це діяльність адвокатів, за умови, що такий адвокат не є працівником в межах такої незалежної професійної діяльності.

Адвокат зобов’язаний дотримуватись вимог п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу щодо заборони перебування найманим працівником в межах такої незалежної професійної діяльності.

Отже, для здійснення діяльності адвоката, фізична особа, яка є найманим працівником (на посаді, яка не передбачає здійснення адвокатської діяльності) та отримала свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю, повинна обрати одну з організаційно-правових форм здійснення адвокатської діяльності (індивідуально або адвокатське бюро або адвокатське об’єднання) та стати на облік у контролюючому органі як самозайнята особа або здійснити державну реєстрацію адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання відповідно до законодавства.

Правовий порядок оподаткування доходів, отриманих від здійснення адвокатської діяльності, встановлено Кодексом, залежно від обраної адвокатом організаційно-правової форми.

Разом з тим, слід зауважити, що індивідуальна податкова консультація ДФС від 15.08.2017 № 1603/С/99-99-13-01-02-14ЛПК надавалась певному платнику податків з врахуванням конкретних податкових взаємовідносин, для застосування у його податковому обліку.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.