Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.05.2018 р. № 2047/ІПК/26-15-12-03-11

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист про надання індивідуальної податкової консультації щодо оподаткування роялті з урахуванням дії міжнародного договору, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ, із змінами і доповненнями (далі - Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Відповідно до ст. З Кодексу чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

В Україні застосування правил міжнародного договору регламентоване положеннями ст. 103 Кодексу.

Відповідно до положень п. 103.2 ст. 103 Кодексу, зокрема, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу.

Відповідно до п. 103.3 ст. 103 Кодексу бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на тримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Для цілей застосування цього підпункту у випадках, коли резиденти -суб'єкти кінематографії України сплачують роялті нерезидентам за субліцензійними договорами за використання або за надання права на використання аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), а також об'єктів авторського права та/або суміжних прав, що використовуються при виробництві (створенні) аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), такі нерезиденти вважаються бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) щодо таких роялті.

Отже, для застосування пониженої ставки податку на прибуток згідно з правилами міжнародного договору України та визначення об'єкта оподаткування з податку на прибуток Кодекс містить певні вимоги щодо бенефіціарності отримувача виплати.

Рішення Вищого адміністративного суду України від 24.03.2014 № К/800/52155/13 містить тлумачення терміна "бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) доходу". Так, "фактичний отримувач доходу" немає тлумачитися у вузькому, технічному сенсі, його значення слід визначати виходячи з мети, завдань міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, таких як "уникнення від сплати податків", і з урахуванням таких основних принципів, як "запобігання зловживання положеннями договору". Для визначення особи як фактичного отримувача доходу така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але і, згідно з міжнародною практикою застосування угод про уникнення подвійного оподаткування, повинна бути особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 ст. 103 Кодексу, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до п. 103.4 ст.103 Кодексу доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (п. 103.10 ст. 103 Кодексу).

У відносинах між Урядом України і Урядом Королівства Нідерландів, діє Конвенція про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (далі - Конвенція). Конвенція підписана 24 жовтня 1995 року, ратифікована Верховною Радою України 12 липня 1996 року та набрала чинності 07 листопада 1996 року.

Термін "роялті" визначений п.5 ст. 12 Конвенції означає платежі будь-якого виду, отримувані як компенсація за:
a) використання або право на використання будь-яких авторських прав на твори літератури або мистецтва (включаючи кінематографічні фільми і фільми або плівки для радіо або телебачення);
b) використання або право на використання будь-яких авторських прав на наукові роботи і патент, торгову марку, дизайн або модель, секретну формулу або процес або за інформацію, що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду.

Згідно з п. 1 ст.12 Конвенції роялті, які виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі, якщо такий резидент є фактичним власником роялті.

Однак такі роялті можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на роялті, податок, що сплачується, не повинен перевищувати 10 відсотків валової суми платежів, згаданих у п. 5 п.п. а) ст.12 Конвенції (п. 2 ст. 12 Конвенції).

Незважаючи на положення пунктів 1 і 2 ст. 12 Конвенції, роялті, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, підлягають оподаткуванню тільки в другій Договірній Державі, якщо такий резидент є фактичним власником і якщо роялті є платежами, згаданими у п. 5 п.п. Ь) ст.12 Конвенції (п. З ст.12 Конвенції).

Як зазначено у запиті роялті виплачуються нерезидентам Королівства Нідерландів як винагорода за надання права на використання на території України таких об’єктів інтелектуальної власності: патенти, технічні ноу-хау, торговельні марки, комерційне найменування та логотипи, що містять ці торговельні марки та інші об’єкти (доменні імена).

Таким чином, у разі виплати резидентом платежів за надання права на використання авторських прав на об’єкти інтелектуальної власності резидентам Королівства Нідерландів - бенефіціарним власникам, такі виплати підпадають під дію положень п.З ст. 12 Конвенції, при дотриманні вимог ст. 103 Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.