Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо здійснення діяльності як виробника сільськогосподарської продукції та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 Кодексу.
Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (пункту 5.3 статті 5 Кодексу).
Кодексом терміни сільськогосподарський товаровиробник та сільськогосподарська продукція визначені виключно для цілей глави 1 Розділу XIV «Спеціальні податкові режими».
Водночас, відповідно до пункту 16-1.1 статті 16-1 Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-ІV «Про державну підтримку сільського господарства України» (далі - Закон № 1877) встановлено, що сільськогосподарський товаровиробник, основною діяльністю якого є постачання сільськогосподарських товарів, вироблених ним на власних або орендованих основних засобах, причому питома вага вартості
сільськогосподарських товарів становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів, поставлених ним протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (далі - сільськогосподарський товаровиробник), який здійснює види діяльності, визначені пунктом 16-1.3 цієї статті, має право на бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції (далі - бюджетна дотація) після його внесення контролюючим органом до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.
Згідно з пунктом 2.15 статті 2 Закону № 1877 сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах).
Отже, товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», вироблені сільськогосподарським товаровиробником на давальницьких умовах із сировини, вирощеної ним на власних або орендованих земельних ділянках (за умови належної реєстрації договорів оренди таких земельних ділянок відповідно до чинного законодавства), вважаються сільськогосподарською продукцією (товарами).
Згідно з підпунктом 14.1.41 пункту 14.1 статті 14 Кодексу давальницькою сировиною вважається сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб'єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб'єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.
Операція з давальницькою сировиною - операція з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців, а також етапів (операцій)) з метою одержання готової продукції за відповідну плату (підпункт 14.1.134 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів та послуг.
Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачання товарів — це передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачання послуг — це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. Місцем постачання послуг із переробки сировини відповідно до підпункту «г» підпункту 186.2.1 пункту 186.2 статті 186 цього Кодексу є місце фактичного постачання таких послуг.
При здійсненні операцій з надання послуг у виконавця виникають податкові зобов’язання з ПДВ, оскільки згідно з підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 і підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу операції з постачання послуг, місцем постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу є митна територія України, є об’єктом оподаткування ПДВ.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань є дата події, що сталася раніше:
дата зарахування коштів від покупця на розрахунковий рахунок або дата їх оприбуткування в касу як сплата за товари (послуги);
дата відвантаження товару (оформлення документів, що підтверджують факт поставки послуг).
Виконавець нараховує ПДВ на послуги з переробки давальницької сировини на загальних підставах. Правила визначення бази оподаткування ПДВ встановлені пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу.
Так, відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Сума ПДВ, нарахована/сплачена при здійсненні операції з постачання послуг з переробки сировини (за наявності належним чином оформленої та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної), включається до складу податкового кредиту платника податку, який отримав такі послуги (пункту 198.3 статті198 Кодексу).
Разом з тим з питанням віднесення підприємства до категорії сільськогосподарського товаровиробника з метою застосування схеми вирощування сільськогосподарської продукції, описаної у зверненні, пропонуємо звернутись до Міністерства агропромислового комплексу України.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |