Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.05.2018 р. № 2099/ІПК/26-15-14-09-13/ІПК

Про застосування РРО

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло запит про надання індивідуальної податкової консультації щодо необхідності фізичній особі підприємцю при перевищені обсягу доходу протягом календарного року 1000000 гривень отриманого від дистанційної торгівлі одягом через мережу Інтернет, застосовувати реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО), при умові, що розрахунки за товар будуть здійснюватись шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця зі своїх поточних рахунків, за допомогою Інтернет банкінгу або шляхом зарахування коштів на поточний рахунок продавця через банківські термінали самообслуговування (ПТКС); а у разі якщо фізичній особі підприємг ю при перевищенні обсягу доходу протягом календарного року 1000000 гривен з буї е необхідно застосовувати РРО, то у якому місці повинен бути встановле ний та за яким місцем необхідно зареєструвати РРО, як і коли передавити покупцеві товару розрахунковий документ та в межах своїх повноважень повідомляє.

Статтями 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової вл - ди здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи и ісцеї; ого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 N 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - ПКУ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження, обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до статті 19 ПКУ контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів та інше.

Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР (далі - Закон N 265) встановлено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у соері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Також, відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) не застосовуються платниками єдиного податку:
- першої групи;
- другої та третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень (крім платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту). У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

Статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами і доповненнями (далі - Закон N 265) визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки -оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) - оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Розділом VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року N 705 із змінами і доповненнями (далі - Положення), встановлено, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням електронних платіжних засобів, можуть бути в паперовій та/або електронній формі. Вимоги до засобів формування документів за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів і їх оброблення визначаються платіжною системою з урахуванням вимог, установлених нормативно-правовими актами Національного банку.

Банківський сервіс "інтернет-банкінг" - це сучасний програмний комплекс, що дає змогу контролювати стан своїх рахунків та здійснювати банківські операції без відвідування установи банку в режимі 24 години на добу 3 будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Інтернет.

Відповідно п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Враховуючи вищевикладене, у разі здійснення розрахунків при продажу товару (наданні послуг) виключно у безготівковій формі (з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок), то в такому випадку дані розрахунки будуть вважатися безготівковими та проводяться без застосування реєстратора розрахункових операцій.

Водночас, у разі здійснення розрахунків у безготівковій формі із використанням платіжних карток через платіжний термінал, ПТКС (які належать суб'єкту господарювання), банківський автомат застосування реєстратора розрахункових операцій згідно вимог ст. З Закону N 265 для платника єдиного податку третьої групи є обов'язковим. При цьому суб'єкт господарювання повинен роздрукувати та видати відповідний розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО), в якому має бути зазначено форму оплати - безготівковий розрахунок.

Також, у разі перевищення обсягу доходу 1000000 гривень, фізична особа підприємець (платник єдиного податку третьої групи) зобов'язана при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати РРО або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.

Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 N 547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 р. за N 918/29048.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.