Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.05.2018 р. № 2151/ІПК/Б/26-15-13-06-12

Головне управління ДФС у м. Києві, в порядку ст. 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-ІV зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), розглянуло запити про надання індивідуальних податкових консультацій щодо визначення статусу резидента та в межах компетенції повідомляє наступне.

Поняття «резидент» та умови набуття платником податку статусу резидента України встановлено пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Так, фізична особа - резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

Пунктом 1 ст. 29 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV із змінами та доповненнями передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, Зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання (ст. 6 Закону України від 11.12.2003 № 1382-ІV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 1382).

При цьому, реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Документи, до яких вносяться відомості про місце проживання є, зокрема, посвідка на тимчасове проживання (ст. З Закону № 1382).

Законними підставами перебування на території України для іноземців та осіб без громадянства - є підстави, встановлені Законом України від 22.09.2011 № 3773-ІV «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 3773).

Відповідно до п.6 ч.І ст.1 Закону № 3773 іноземець - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому ч. 13 ст. 4 цього Закону, зокрема з метою навчання, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, документ, що підтверджує факт навчання в Україні, та зобов'язання навчального закладу повідомити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, про відрахування з такого закладу (ст.5 Закону № 3773).

Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання (ст.4 Закону № 3773).

Крім того, п.п.14.1.213 п.14.1 ст.14 ПКУ передбачено, що у разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо. державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

При цьому, відповідно до п.п.34.1.1 п.34.1 ст.34 ПКУ податковим періодом є, зокрема, календарний рік.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

За результатами звітного податкового року, в якому іноземець набув статусу резидента України, він має подати річну податкову декларацію, в якій зазначає доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.1 ст.170 ПКУ).

Податкова декларація, подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПКУ).

Розділом IV ПКУ визначено порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів, отриманих фізичною особою - платником податку.

Разом з цим, оскільки запити не містять інформації щодо конкретних доходів, то для надання більш вичерпної відповіді щодо оподаткування необхідне вивчення обставин та документів, що пов’язані з отриманням будь-яких доходів.

Водночас повідомляємо, що згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ, податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.