X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.05.2018 р. № 2204/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула лист щодо застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з п. 164.1 ст. 164 ПКУ базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених розділом IV ПКУ.

Статтею 165 ПКУ визначено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води, мийних і знешкоджувальних засобів, а також спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, якими роботодавець забезпечує платника податку відповідно до Закону України «Про охорону праці», спеціального (форменого) одягу та взуття, що надаються роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах. Порядок забезпечення, перелік та граничні строки використання спеціального (у тому числі форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального (форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.

Норми забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними йому харчовими продуктами, газованою солоною водою, мийними та знешкоджувальними засобами розробляються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я (п.п. 165.1.9 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Відповідно до ст. 7 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ «Про охорону праці» (далі - Закон № 2694) працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого , призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Згідно зі ст. 8 Закону № 2694 на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби.

Відповідно до статті 19 Закону № 2694 суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної особи (роботодавця) визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 994.

Разом з тим перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку встановлено п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (п.п. «а» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Звертаємо увагу, що ця норма не містить посилань на те, що вказаний вами дохід не оподатковується податком на доходи фізичних осіб. Зазначене лише вказує, що такий дохід не є додатковим благом.

Згідно із п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.

Отже, за умови дотримання вимог п.п. 165.1.9 п. 165.1 ст. 165 ПКУ вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води, мийних і знешкоджувальних засобів, а також спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, спеціального (форменого) одягу та взуття, якими роботодавець забезпечує платника податку, який перебуває з ним у трудових відносинах не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.

У разі недотриманні вимог п.п. 165.1.9 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, зазначений дохід оподатковується на загальних підставах.

При цьому під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлено Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за формулою К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, визначена для таких доходів на момент їх нарахування (п.п. 164.5 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.