Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.10.2017 р. № 2110/П/99-99-13-02-01-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула ........... запит від........б/н (вх. ДФС №.......від........) щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) у 2017 році фізичними особами - підприємцями, які перебувають на загальній системі оподаткування і з урахуванням фактичних обставин, викладених в листі, повідомляє таке.

Відповідно до норм ст. 42 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-ІУ підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Дія Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску.

Платниками єдиного внеску відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 є, зокрема, фізичні особи - підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування.

Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону № 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) Закону № 2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (абзац перший пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464).

З 2017 року якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464).

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до даних ІС «Податковий блок» .............є фізичною особою — підприємцем, з 01.01.2017 застосовує загальну систему оподаткування і не є пенсіонером за віком або інвалідом.

Отже.......не звільняється від обов’язку нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок на загальних підставах.

Крім цього чинним законодавством не передбачено звільнення фізичних осіб - підприємців, які здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами або доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку від сплати єдиного внеску.

Водночас повідомляємо, що згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.