Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.05.2018 р. № 2073/ІПК/26-15-12-03-11

Головне управління ДФС у м. Києві, в порядку ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), розглянуло Ваше звернення про отримання індивідуальної податкової консультації щодо оподаткування окремих видів доходу та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно пп. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації - це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Згідно пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі -неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;
внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Абзацом першим пп. 133.4.2 п. 133.4 ст.133 ПКУ передбачено, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Згідно з інформаційними ресурсами ДФС України Благодійну організацію з 01.08.2017 року включено до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій з ознакою 0036 (благодійні організації).

До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, можуть бути віднесені, зокрема, благодійні організації (пп. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).

Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VІ «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі - Закон № 5073).

Метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ним осіб, а також серед працівників таких організацій (ч. 1 ст. 11 Закону № 5073). При цьому, благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети одержання прибутку, що сприяє досягненню їх статутних цілей (ч. 4 ст. 16 Закону № 5073).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ.

Особливості нарахування (виплати) та оподаткування благодійної допомоги визначено п. 170.7 ст. 170 розд. IV ПКУ.

З метою оподаткування благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову.

Цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.

Зокрема, п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ передбачено, що не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається, зокрема, резидентами-юридичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року.

Перевищення допомоги над вказаним розміром підлягає оподаткуванню на підставі пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ як інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів є податковий агент -для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні (п.п. «а» п. 171.2 ст. 171 ПКУ).

Визначення податкового агента наведено п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку (18 відсотків), визначену в статті 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п.168 ст.168).

При цьому, відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Водночас, розділом IV ПКУ визначено види отриманих фізичними особами доходів, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (ст. 165 ПКУ), зокрема, щодо суми (вартості) благодійної допомоги згідно пп. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Щодо віднесення благодійної допомоги до цільової або нецільової повідомляємо, що неможливо надати конкретну відповідь по суті, оскільки Ваш запит не містить інформації щодо конкретних умов отримання благодійної допомоги.

Для надання більш вичерпної відповіді на це запитання необхідне вивчення обставин та документів, що пов’язані з отриманням такої допомоги.

Водночас повідомляємо, що згідно п. 52. 2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.