X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.05.2018 р. № 2140/6/99-99-15-03-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації з питань оформлення акцизних накладних постачальниками та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство зазначає, що планує здійснювати операції з придбання палива, передачі такого палива на зберігання АЗС постачальника та реалізації палива за допомогою карток та/або талонів на пальне, за якими пальне отримується в пунктах реалізації, що належать іншим суб’єктам господарювання. Однак, у зверненні Товариство зазначає, що як суб’єкт господарювання не здійснюватиме операції з фізичного отримання, відпуску та транспортування пального.

Щодо порядку складання акцизних накладних.

Статтею 231 Кодексу встановлено порядок складання акцизних накладних при реалізації пального та їх реєстрації у Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі - ЄРАН).

Статтею 232 Кодексу та постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального» визначається порядок електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно з пунктом 231.3 статті 231 Кодексу та Порядком заповнення акцизної накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2016 року № 218 (далі - Порядок № 218), акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.

Датою виникнення податкових зобов’язань щодо операцій з реалізації пального є дата реалізації пального (пункт 216.12 статті 216 Кодексу).

Об’єкт оподаткування акцизним податком при цьому відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу виникатиме у разі, якщо обсяги реалізованого пального перевищують обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку (постачальників), що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН.

Також слід зазначити, що пунктом 4 розділу II Порядку № 218 визначено, що у верхній лівій частині акцизної накладної, зазначається тип причини, у разі якщо акцизна накладна не надається отримувачу пального, зокрема, серед зазначених типів причин є тип «1» - отримувач не є платником акцизного податку з реалізації пального (кінцевий споживач та суб’єкти господарювання відсутні в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального) та тип 3 -пальне відвантажено з метою власного споживання. Щодо акцизних накладних, які надаються отримувачу пального, то у відповідному полі проставляється цифра «0».

Отже, на всіх етапах реалізації пального за допомогою талонів, скетч-карток продавці палива зобов’язані зареєструвати акцизну накладну в ЄРАН з зазначенням відповідного типу причини.

Щодо відсутності зареєстрованої на Товариство акцизної накладної від Постачальника.

З метою отримання акцизної накладної / розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, отримувач пального надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру акцизних накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію акцизної накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та акцизну накладну / розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі акцизна накладна / розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних та отриманими отримувачем пального (пункт 231.6 статті 231 Кодексу).

У разі порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних отримувач пального має право протягом 60 календарних днів, що настають за днем реалізації пального, подати до контролюючого органу заяву із скаргою на таку особу, яка реалізує пальне. До заяви додаються копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання такого пального. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеної особи, яка реалізує пальне (підпункт 231.10 статті 231 Кодексу).

Щодо пошкоджених паливних карток за якими не було отримано палива.

Статтею 67 Господарського кодексу визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Отже, зазначене питання повинно регулюватися відповідними договорами між суб’єктами господарювання.

Щодо відображення операцій з реалізації паливних талонів або карток в бухгалтерському обліку

Згідно зі статтею 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Формування та реалізацію державної фінансової та бюджетної політики, бухгалтерського обліку та аудиту, єдиної державної податкової та митної політики забезпечує Міністерство фінансів України (п.1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375).

Питання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

До звернення Товариства не надано будь-яких первинних документів, фіксуючих факти здійснення Товариством господарських операцій, що не дає змоги надання вичерпної відповіді на порушені у зверненні питання.

Для надання більш повної та ґрунтовної індивідуальної податкової консультації Товариство має право повторно звернутися до контролюючого органу та надати копії відповідних документів, зокрема укладених договорів з постачальниками пального та видаткових накладних з наведенням детального опису суті здійснюваних операцій.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.