Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.05.2018 р. № 2273/6/99-99-13-02-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула ваш запит від ...... (вх. ДФС №....від.) щодо застосування норм Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) фермерськими господарствами і повідомляє, що відповідь надається згідно з фактичними обставинами, викладеними в запиті.

У частині другій статті 2 Закону № 2464 зазначено, що виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

Згідно з пунктом 5-1 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску визначено членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Зазначені платники зобов’язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої статті 9 Закону № 2464).

Водночас, Законом, який визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств ж прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України, є Закон України від 19 червня 2003 року № 973 «Про фермерське господарство» (далі - Закон № 973).

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації, зокрема, як юридична особа. Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України (частина четверта статті 1 Закону № 973).
Головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа (частина перша статті 4 Закону № 973).

При створенні фермерського господарства одним із членів сім'ї інші члени сім'ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його Статуту (частина друга статті 3 Закону № 973).

Відповідно до частин 1 та 2 Закону № 973 трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів. У разі
виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом).

Трудові відносини членів фермерського господарства регулюються Статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), -законодавством України про працю.

З огляду на викладене, якщо голова фермерського господарства є членом цього фермерського господарства, про що зазначено в Статуті, він є платником єдиного внеску відповідно до 5-1 частини першої статті 4 Закону № 2464 на якого поширюються обов’язки визначені частиною другою статті 6 Закону № 2464.

Крім того, повідомляємо, що згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.