Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.05.2018 р. № 2318/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Про плату за землю

Державна фіскальна служба України на запит Товариства щодо плати за землю (далі - Плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є власником частини об’єкта нерухомого майна відмінного від земельної ділянки, який перебуває у спільній сумісній власності кількох суб’єктів господарювання (далі - Нерухомість) та розташований на земельній ділянці, правовстановлюючі документи на яку відсутні.

Товариство запитує про наявність у нього обов’язку щодо обчислення податкових зобов’язань із земельного податку.

На земельні ділянки, що в порядку ст. 79-1 Земельного кодексу України, набули статусу об’єкта цивільних прав та ідентифіковані за такими необхідними для обчислення податкових зобов’язань з Плати елементами податку як: платник - власник або користувач; об’єкт оподаткування - межі та площа; база оподаткування - нормативна грошова оцінка; ставки (ст. 7 Кодексу), поширюється платний принцип користування.

Кодекс визначає, що Плата справляється у двох формах - земельного податку із власників та постійних користувачів земельних ділянок, а також орендної плати за надані у строкове користування земельні ділянки державної або комунальної власності.

Використання земельних ділянок без набуття належних прав є порушенням права власника, наприклад, громади, на отримання економічної вигоди від володіння об’єктом майна.

Постановами Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.01.2015 (у справі №5023/3993/12 (5023/90574/11),
а також від 30.11.2016 (у справі №922/1008/15) зобов’язано із суб’єктів, які, порушуючи ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України, використовують безпідставно набуті земельні ділянки, стягнути на користь органів місцевого самоврядування завдану власнику земельної ділянки майнову шкоду (ст. ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).