Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.05.2018 р. № 2335/5/99-99-13-02-03-16/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування окремого виду доходу і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Згідно зі ст. 9 1 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби; та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262) особам, які звільнені зі служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку зі скороченням штатів без права на пенсію, протягом одного року після звільнення зі служби виплачують щомісячну грошову допомогу в розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням.

Умови призначення та порядок виплати щомісячної грошової допомоги визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393).

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом, відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 якого дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, отриманий, зокрема, резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України.

Оподаткування доходів фізичних осіб визначено розділом IV Кодексу, п. 163.1 ст. 163 якого передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім доходів, зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Статтею 165 Кодексу встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Щомісячна грошова допомога, передбачена ст. 9 1 Закону № 2262 та Постановою № 393, у вказаному переліку не зазначена, а отже оподатковується у відповідності до п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу на загальних підставах.

Суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема поліцейськими, у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян (п. 168.5 ст. 168 Кодексу).

Таким чином, положенням п. 168.5 ст. 168 Кодексу передбачено відшкодування утриманих сум податку на доходи фізичних осіб лише із грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних поліцейськими у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших; виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок), п. 2 якого передбачено, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус, зокрема поліцейського, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.

Враховуючи зазначене, оскільки щомісячна грошова допомога в розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням, що виплачується особам, які звільнені зі служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку зі скороченням штатів без права на пенсію, не пов'язана з виконанням обов'язків несення служби, то на таку виплату положення п. 168.5 ст. 168 Кодексу щодо компенсації сум податку на доходи фізичних осіб не поширюються.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.