Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.06.2018 р. № 2407/ІПК/26-15-12-03-11

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист щодо оподаткування податком на прибуток доходів нерезидента, який згідно із договором надає послуги авторизованого центру з надання повноважень щодо проведення іспитів, їх просовування і адміністрування, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ, із змінами і доповненнями (далі - ПКУ), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

В зверненні зазначено, що, згідно з умовами договору, нерезидент надає послуги з оцінювання, обробки заявки кандидатів, видачі сертифікатів, розробки рекламних матеріалів, надання ліцензій на використання програмного забезпечення, назв, логотипів, зображень.

Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначено п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Згідно з п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ.

Для цілей цього пункту такими доходами є, зокрема, роялті (п.п. «в» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ), винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України (п.п. «ж» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) та інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або Інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення, а також крім субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат, передбачених Законом України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» (п.п. «й» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначення компетенції державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулюються Законом України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» (далі - Закон № 2145).

Відповідно до п.п. 17 п. 1 ст. 1 Закону №2145 освітня діяльність діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті.

Визначення роялті наведено у п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, згідно з положеннями якого роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

В зверненні недостатньо інформації для надання вичерпної індивідуальної податкової консультації з питань, які саме послуги надає нерезидент (послуги права користування програмним забезпеченням (роялті), чи послуг, пов’язаних з забезпеченням та реалізацією освітнього процесу (освітньою діяльністю), чи послуг, пов’язаних з розробкою рекламних матеріалів (виробництво та/або розповсюдження реклами), чи інші доходи), тому ці конкретні випадки податкових взаємовідносин потребують аналізу документів і матеріалів в межах податкової перевірки, що дозволить ідентифікувати предмет запиту більш детально.

При цьому, слід зазначити, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у п.п. 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).

Резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок (п.п. 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).

Разом з цим, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. З ПКУ).

У відносинах між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії, починаючи з 11 серпня 1993 року, застосовується Конвенція про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна (далі - Конвенція).

Статтями 12 та 21 Конвенції встановлено, відповідно, терміни визначення понять «роялті» і «інші доходи» та порядок їх оподаткування.

В Україні застосування правші міжнародного договору регламентоване положеннями ст. 103 ПКУ.

Відповідно до положень п. 103.2 ст. 103 ПКУ особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 ПКУ).

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 ПКУ).

Крім того, згідно з п. 103.3 ст. 103 ПКУ бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Отже, для застосування пониженої ставки податку на прибуток згідно з правилами міжнародного договору України та визначення об’єкта оподаткування з податку на прибуток ПКУ містить певні вимоги щодо бенефіціарності отримувача виплати.

Враховуючи зазначене, підставою для безпосереднього застосування положень Конвенції при виплаті доходу нерезиденту, крім підтвердження бенефіціарності отримувача, є наявність на момент такої виплати довідки, виданої за формою, затвердженою згідно із законодавством Сполученого Королівства Великобританії, та легалізованої належним чином, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладений міжнародний договір (у даному випадку - резидентом Сполученого Королівства Великобританії).

За відсутності на момент виплати такої довідки доходи нерезидента оподатковуються відповідно до законодавства України без врахування положень міжнародного договору.

Пунктом 52.2 ст. 52 розд. II ПКУ визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.