Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.06.2018 р. № 2435/К/99-99-13-01-02-14/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула Ваше звернення про отримання індивідуальної податкової консультації щодо питань перебування фізичної особи - підприємця на спрощеній системі оподаткування при здійсненні підприємницької діяльності за договорами комісії через мережу Інтернет, та з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні, та вимог ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

При цьому комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (ст. 1013 ЦКУ).

У відповідності до ст. 1022 ЦКУ після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV „Спеціальні податкові режими” Кодексу.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності — особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з п.п. 2) п. 291.4 ст. 291 Кодексу на другій групі платників єдиного податку мають право перебувати фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Водночас нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено ряд обмежень щодо здійснення видів діяльності для суб’єктів господарювання, зокрема фізичних осіб -підприємців - платників єдиного податку першої - третьої груп.

Крім того, п. 291.6 ст. 291 Кодексу передбачено, що платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Відповідно до п.п. 1) п. 292.1 ст. 292 Кодексу для фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також
доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Також повідомляємо, що відповідно до п. 296.10 ст. 296 Кодексу реєстратори розрахункових операцій не застосовуються фізичними особами - підприємцями -платниками єдиного податку другої і третьої груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

Враховуючи те, що інформації, наведеної у Вашому зверненні, недостатньо для надання остаточної відповіді щодо правомірності перебування на другій групі платників єдиного податку, то з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства необхідно детально вивчити відповідні документи, які стосуються порушених питань.

Щодо визначення видів господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010 повідомляємо таке.

Національний класифікатор України „Класифікації видів економічної діяльності (ДК 009:2010)” затверджено наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами, внесеними наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530.

Зважаючи на викладене, з метою правомірності застосування коду економічної діяльності згідно з КВЕД Ви можете звернутися до Державної служби статистики України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.